У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.,
суддів
Нікітіна Ю.I. та Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 вересня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Єнакієвського міського суду Донецької області від 31
травня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, раніше не судимий,
засуджений до позбавлення волі:
-за ч. 3 ст. 212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років з
позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням
повноважень щодо ведення бухгалтерського обліку та звітності про
фінансово-господарську діяльність, строком на три роки, з
конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч. 2 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1
визначено остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на
п'ять років шість місяців з позбавленням права обіймати посади,
пов'язані зі здійсненням повноважень щодо ведення бухгалтерського
обліку та звітності про фінансово-господарську діяльність, строком
на три роки, з конфіскацією всього належного йому майна.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він, будучи
суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою,
зареєстрованого рішенням Єнакієвського міськвиконкому 23.02.2001
р., взятого на облік як платника податків і зареєстрованого як
платника податку на додану вартість Єнакієвської ОДПI 02.03.2001
р., усвідомлюючи покладену на нього відповідальність за ведення
фінансово-господарської діяльності, надання до Єнакієвської ОДПI
декларацій про отримані прибутки та сплату податків і
достовірність відображених в них даних, за встановлених судом
обставин у період із 01 серпня 2003 року по 01 жовтня 2004 року
при здійсненні підприємницької діяльності незаконно, умисно з
метою ухилення від сплати податків, порушуючи п.п. 7.2.4, 7.3,
7.4.5, 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 р. (зі змінами і доповненнями), не
включив до складу податкових зобов'язань податок на додану
вартість на суму 426 622 грн, завищив суми податкового кредиту в
розмірі 752 986 грн, а також занизив суму податку на додану
вартість на 55 975 грн, яка підлягає відшкодуванню з бюджету і
згідно п.п. 7.7.3 п.7.3 ст. 7 цього ж Закону не є підставою для
отримання такого відшкодування. Внаслідок таких дій ОСОБА_1 умисно
ухилився від сплати податку на додану вартість в особливо великих
розмірах на суму 1 235 583 грн.
Крім того, він же з метою ухилення від сплати податків умисно
склав, власноручно підписав і завірив печаткою декларації з
податку на додану вартість відповідно за серпень-грудень 2003 року
та січень-вересень 2004 року, які містили завідомо неправдиві
відомості про об'єм податкових зобов'язань і податкового кредиту з
податку на додану вартість і 19.09.2003 р., 20.10.2003 р.,
20.11.2003 р., 19.12.2003 р., 19.01.2004 р.. 20.02.2004 р.,
18.03.2004 р., 20.04.2004 р., 20.05.2004 р., 21.06.2004 р.,
08.07.2004 р., 20.08.2004 р., 20.09.2004 р., 20.10.2004 р. їх
використав, подавши до Єнакієвської ОДПI. Внаслідок таких умисних
дій ОСОБА_1, вчинених з метою ухилення від сплати податків, у
період із 01.08.2003 року по 01.10.2004 року суму податку на
додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету, було незаконно
занижено на 1 235 583 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок змінити
та пом'якшити покарання із звільненням від його відбування з
випробуванням, посилаючись на щире каяття, стан здоров'я,
добровільне відшкодування шкоди та позитивну характеристику. Разом
з тим, вважає безпідставним його засудження за ч. 2 ст. 358 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав, що
касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, перевіривши
доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні
злочинів, за які його засуджено, підтверджується зібраними і
дослідженими судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, доказами.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про те, що
підроблення податкових декларацій не утворює складу злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є
безпідставними, оскільки із змісту цієї статті слідує, що
предметом даного злочину визнаються документи, які видаються
громадянином-підприємцем, мають певне юридичне значення (надають
права або звільняють від обов'язків), до яких відноситься також
податкова декларація.
Отже, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 358
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Що ж стосується покарання, призначеного ОСОБА_1, то воно, на
думку колегії суддів, не відповідає вимогам ст. 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Iз матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше несудимий,
в скоєному щиро розкаявся і сприяв розкриттю злочинів, позитивно
характеризувався за місцем проживання, добровільно відшкодував
заподіяну шкоду.
Крім того, за даними висновку стаціонарної
судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 страждає неврозоподібним
синдромом внаслідок перенесених черепно-мозкових травм.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає можливим
застосувати ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і пом'якшити ОСОБА_1
призначене за ст. 212 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання до
трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади,
пов'язані зі здійсненням повноважень щодо ведення бухгалтерського
обліку та звітності про фінансово-господарську діяльність, строком
на три роки, з конфіскацією всього належного йому майна.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Єнакієвського міського суду Донецької області від 31
травня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Застосувати ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і пом'якшити
ОСОБА_1 призначене за ст. 212 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання до трьох років позбавлення волі з позбавленням права
обіймати посади, пов'язані зі здійсненням повноважень щодо ведення
бухгалтерського обліку та звітності про фінансово-господарську
діяльність, строком на три роки, з конфіскацією всього належного
йому майна.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді трьох років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані
зі здійсненням повноважень щодо ведення бухгалтерського обліку та
звітності про фінансово-господарську діяльність, строком на три
роки, з конфіскацією всього належного йому майна.
судді:
М.Є. Короткевич Ю.I. Нікітін Ю.М. Кармазін