У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді
Короткевича М.Є.,
суддів
Гриціва М.I. і Нікітіна Ю.I.
за участю прокурора
Колесниченка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 вересня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 жовтня
2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1року народження,
уродженця с.Татариця, Болгарія,
громадянина України,
не судимого на підставі ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки 8
місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь держави судові
витрати за проведення експертизи 132 грн. 46 коп.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
ОСОБА_1. засуджено за те, що він в 2003 році біля свого
будинку, що по АДРЕСА_1, придбав шляхом привласнення знайдену
саморобну вогнепальну зброю та зберігав її за місцем проживання
без передбаченого законом дозволу.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. стверджує, що
вилучений у нього саморобний пристрій не може бути вогнепальною
зброєю, а тому вважає, що його необгрунтовано засуджено за
вказаний злочин. Як випливає зі змісту скарги засудженого, в ній
порушується питання про скасування судового рішення, та закриття
справи за відсутністю в його діянні складу злочину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок
змінити, оскільки ОСОБА_1. безпідставно посилено покарання,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1. у придбанні
шляхом привласнення знайденої саморобної вогнепальної зброї та
зберіганні її за місцем проживання без передбаченого законом
дозволу, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені у
справі наведеними у вироку доказами.
Зокрема, засуджений, який як на досудовому слідстві, так і в
судовому засіданні повністю визнавав свою вину у вчиненому злочині
(а.с.158 зв., 205).
Свідки ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які були запрошені працівниками
міліції в якості понятих при проведені огляду будинку ОСОБА_1.,
підтвердили наявність у сейфі предмету, який зовнішньо нагадував
пістолет (а.с.119, 121).
Згідно з протоколом огляду місця події, з гаражу ОСОБА_1.
виявлено саморобний пристрій для стрільби у вигляді пістолету
(а.с. 20 зв.).
Висновком балістичної експертизи № 453 від 30 березня 2004
року встановлено, що вилучений у ОСОБА_1. предмет є
дульно-зарядною вогнепальною зброєю, виготовленою по типу
шомпольної зброї зразка 15-16 століть, і придатна для здійснення
пострілів.
Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали
підстави для сумніву у правильності і обгрунтованості висновку
зазначеної експертизи.
Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх
сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обгрунтованого
висновку про винність ОСОБА_1. у вчиненні ним злочину,
передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Перевіркою справи встановлено, що досудове та судове слідство
у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального
закону і таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли
за собою скасування судових рішень, у справі не допущено.
Зазначеним спростовуються наведені у скарзі доводи ОСОБА_1.
про необгрунтованість його засудження.
Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне змінити
зазначений вирок з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 375 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
при
новому розгляді судом першої інстанції застосування закону про
більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за
умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або
потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю
застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при
скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе
покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде
встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли
збільшився обсяг обвинувачення.
Як убачається з матеріалів справи, вироком Комсомольського
районного суду м. Херсона від 05 квітня 2006 року ОСОБА_1. було
засуджено за ч. 1 ст. 263 К України на 2 роки позбавлення волі.
Після повернення справи з додаткового розслідування при
новому розгляді справи оскаржуваним вироком ОСОБА_1. визнано
винним та засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки 8 місяців позбавлення волі. При цьому, вирок Комсомольського
районного суду м. Херсона від 05 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1.
було скасовано не з підстав, наведених у ст. 375 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, а внаслідок істотного порушення
кримінально-процесуального закону.
Отже, суд безпідставно посилив призначене ОСОБА_1. покарання
за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а тому постановлений щодо
нього вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 20
жовтня 2006 року має бути змінено.
З огляду на викладене та, керуючись статями 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 жовтня
2006 року щодо ОСОБА_1 змінити та пом'якшити йому призначене за ч.
1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання до двох років
позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
С У Д Д I:
< /span>
Нікітін Ю.I. Короткевич М.Є. Гриців М.I.