У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Шевченко Т.В., Гошовської Т.В.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 20 вересня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора м.Києва на вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 28 грудня
2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, не судимого,
засуджено за ч.3 ст.307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі з конфіскацією 1/2 частини всього його майна;
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2, не судимого,
засуджено за ч.3 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців
позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2 звільнено
від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2
роки. Покладено обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 294,19
грн. судових витрат.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, вирок щодо якого не
оскаржується в касаційному порядку.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 засуджені за незаконне придбання,
зберігання, перевезення особливо небезпечної психотропної речовини
з метою збуту, а також незаконний збут, вчинений повторно, в
особливо великих розмірах, а ОСОБА_2 - за незаконне придбання,
зберігання, перевезення психотропних речовин без мети збуту, в
особливо великих розмірах.
Так, 21.02.2006 року у під'їзді буд.№5 по вул.Генерала
Свободи у м.Ужгороді ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 за 4500 грн. 200
таблеток, які містять 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА) у
особливо великих розмірах. Того ж дня біля супермаркету "Вопак" по
вул.Можайського у м.Ужгороді ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 за
4500 грн. придбані ним 200 таблеток.
ОСОБА_2 незаконно перевіз придбане до місця свого проживання
у АДРЕСА_1, де вжив 5 таблеток, а решту продовжував зберігати без
мети збуту. 23.02.2006 року та 4.03.2006 року для особистого
вживання без мети збуту незаконно перевіз з м.Ужгорода до м.Києва
відповідно 152 та 43 таблетки, з яких 152 таблетки незаконно
зберігав у АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_4, 40 таблеток у
салоні автомобіля останнього, який не був обізнаний щодо
злочинного характеру дій ОСОБА_2, та 3 таблетки ОСОБА_2 зберігав
при собі.
7.03.2006 року на автозаправці "Окко" у м.Мукачеві
Закарпатської обл. ОСОБА_1 за 4500 грн. повторно придбав у ОСОБА_3
300 таблеток, які містять 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА) в
особливо великих розмірах, які повторно незаконно зберігав та
перевозив з метою подальшого збуту.
У касаційному поданні заступник прокурора м.Києва, не
оскаржуючи вирок у частині засудження ОСОБА_3, просить скасувати
вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного
покарання ступеню тяжкості злочинів та особи винних внаслідок
м'якості, а справу щодо зазначених засуджених направити на новий
судовий розгляд. Вважає, що суд необгрунтовано призначив ОСОБА_1
та ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та безпідставно звільнив ОСОБА_2 від відбування покарання з
випробуванням.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що
воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у
вчиненні інкримінованих їм злочинів та кваліфікація дій засуджених
є правильними і не оспорюються в касаційному поданні.
Посилання у касаційному поданні на безпідставне застосування
щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, що потягло
невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів
та особам засуджених, непереконливі. Як видно зі змісту вироку,
суд, призначаючи засудженим покарання, в повній мірі врахував
наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, зокрема,
їх позитивні характеристики, щире каяття, активне сприяння
розкриттю злочинів, наявність у ОСОБА_1 на утриманні
неповнолітньої дитини.
За таких обставин, суд обгрунтовано дійшов висновку про
можливість застосування щодо обох засуджених ст.69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і призначив їм покарання нижче від найнижчої межі,
передбаченої законом.
Крім того, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кожним із
засуджених злочинів, суд залишив ОСОБА_1 покарання у виді
реального позбавлення волі та звільнив ОСОБА_2 від відбування
покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов'язків.
Таким чином, при перевірці справи не виявлено передбачених
ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для призначення справи до
розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у
ст.384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційного подання.
С у д д і :
Пивовар В.Ф. Шевченко Т.В. Гошовська Т.В.