У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Лавренюка М.Ю. і Пошви Б.М.
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянувши в судовому засіданні 20 вересня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 8 грудня 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1року народження,
немаючого судимості,
за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на два роки позбавлення волі,
установила:
Суд визнав ОСОБА_1винуватим у тому, він у середині квітня 2006 року біля будинку, що по вул. Кіото, 3 в м. Києві, незаконно придбав у ОСОБА_2. саморобну вогнепальну зброю - пістолет з маркуванням "ROHM-RG 88" № 0694496 і сім боєприпасів до нього, які зберігав за місцем проживання спочатку у квартирі №АДРЕСА_1 а потім - у будинку № 10 бази відпочинку "Млинова" в р-ні Осокорки м. Києва до 5 вересня 2006 року.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2007 року вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1., не оспорюючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної оцінки вчиненого, вважає, що йому призначено надмірно суворе покарання, тому просить змінити вирок і ухвалу та пом'якшити покарання. Звертає увагу, що суд не врахував ряд обставин, які пом'якшують його покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка просила залишити касаційну скаргу засудженого без задоволення, а вирок і ухвалу - без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Винуватість ОСОБА_1у незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів, доведена викривальними показаннями самого засудженого про те, що він дійсно за місцем проживання тривалий час зберігав пістолет з патронами до нього, які взяв у ОСОБА_2., а також сукупністю всіх інших доказів у справі, які були предметом судового дослідження, змістовно наведені у вироку, в касаційній скарзі під сумнів не ставляться і в колегії суддів сумніву не викликають.
Що стосується покарання, то воно ОСОБА_1призначене у відповідності з вимогами закону, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Судом були враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину і всі дані про особу винуватого, у тому числі й ті, на які вказується у касаційній скарзі. Зокрема суд урахував те, що ОСОБА_1вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має неповнолітню дитину. Підстав для пом'якшення покарання засудженому колегія суддів не має.
Будь-яких даних про порушення судом норм матеріального або процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування судових рішень, колегією суддів не встановлено.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 8 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Лавренюк М.Ю. Редька А.I. Пошва Б.М.