У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого судді

     Пекного С.Д.,

     суддів

     Косарєва В.I., Гриціва М.I.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  18  вересня  2007
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом  першої  інстанції,  на  вирок
Первомайського міськрайонного  суду  Харківської  області  від  28
березня 2006 року, яким

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1року народження,

     громадянина України,

     раніше не судимого,

     засуджено

     - за ч.5 ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із  застосуванням  ст.
69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років  позбавлення   волі   з
позбавленням  права   обіймати   посади   керівника   підприємств,
організацій, установ строком на 1 рік.

     На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1.  звільнено
від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік
та покладено на нього  певні  обов'язки  відповідно  до  ст.76  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Постановлено  стягнути  із  ОСОБА_1.  на  користь   ООО   СПП
"Картамиш" - 145 845 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

     В апеляційному порядку справа не переглядалась.

     Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за
те, що він 13 січня  2005  року,  виконуючи  обов'язки  заступника
директора товариства з обмеженою відповідальністю с/г  виробничого
підприємства "Картамиш", розташованого на вул. Центральній,  в  с.
Картамиш Первомайського району, будучи  службовою  особою,  шляхом
зловживання своїм  службовим  становищем,  з  корисливих  мотивів,
вчинив  заволодіння  майна  підприємства  -  129  230  кг  насіння
соняшнику,  спричинивши  матеріальну  шкоду  в  особливо  великому
розмірі на суму 193 845 грн.

     У касаційному поданні, як видно з його змісту, прокурор, який
брав участь у розгляді  справи  судом  першої  інстанції,  порушує
питання про перегляд вироку щодо ОСОБА_1. у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного
покарання  тяжкості  злочину  і  особі  засудженого.  Вважає,   що
призначене  засудженому  покарання   є   несправедливе   внаслідок
м'якості. Посилається на те, що засуджений  вчинив  відповідно  до
ст.12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         особливо тяжкий злочин,  вину  визнав
частково і не давав суду можливості встановити  істину  у  справі.
Просить вирок скасувати,  а  справу  направити  на  новий  судовий
розгляд.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає,  що
подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

     Суд  правильно   встановив   фактичні   обставини   вчиненого
засудженим злочину.

     Правильність кваліфікації дій засудженого та доведеність його
вини у вчиненні злочину у поданні не оспорюються.

     Покарання засудженому призначено відповідно до вимог  ст.  65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з урахуванням  ступеня  тяжкості  вчиненого
ним  злочину.  При  цьому  суд  врахував   пом'якшуючі   покарання
обставини і зокрема те, що ОСОБА_1. позитивно характеризується  за
місцем  проживання  і  роботи,  шкода  частково  відшкодована,  на
утриманні знаходиться неповнолітня дитина і  мати  похилого  віку,
раніше   до   кримінальної   відповідальності   не   притягувався,
правопорушень не вчиняв, та визнав їх такими, що істотно  знижують
ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1. злочину, а  тому  на  підставі
ст.69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          призначив  покарання  нижче   від
найнижчої межі  і  відповідно  до  ст.75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням.

     Крім того, як видно із матеріалів справи потерпілий  ОСОБА_2.
у своїй заяві від  14  грудня  2005  року  від  цивільного  позову
відмовився і матеріальних претензій щодо засудженого не  мав.  При
цьому просив суд ОСОБА_1. суворо не карати (а.с.231-233).

     Підстав до перегляду судового рішення, з мотивів викладених у
поданні, не вбачається.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

     у х в а л и л а:

     У задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь
у розгляді справи судом  першої  інстанції,  про  перегляд  вироку
Первомайського міськрайонного  суду  Харківської  області  від  28
березня 2006 року щодо ОСОБА_1 - відмовити.

     Судді:

     Пекний С.Д. Косарєв В.I. Гриців М.I.