У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Селівона О.Ф.,

     суддів

     Кривенди О.В., Кузьменко О.Т.,

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  13  вересня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Херсонської області на вирок Генічеського районного суду
Херсонської області від 27 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1.

     Цим вироком

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1року   народження,   судимого   20.10.1999   року
Монастириським районним судом Тернопільської області за ч.  3  ст.
142 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 6 років 6 місяців позбавлення волі,

     засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі.

     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1.  звільнено
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  3
роки. До нього також  застосовано  вимоги,  передбачені  ст.76  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     В апеляційному порядку вирок не переглядався.

     ОСОБА_1. визнано винуватим у тому, що він 18.11.2006  року  у
с. Щорсівка Генічеського  району  Херсонської  області  на  грунті
неприязних  стосунків  ударами  рук  та  коліна  умисно   заподіяв
ОСОБА_2. середньої  тяжкості  тілесне  ушкодження,  що  спричинило
тривалий розлад здоров'я.

     За  змістом  касаційного  подання  прокурор,  посилаючись  на
невідповідність призначеного ОСОБА_1. покарання  ступені  тяжкості
злочину та його особі внаслідок м'якості  та  про  безпідставність
застосування ст.75 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  просить  вирок  щодо
ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

     Заслухавши   доповідача,   перевіривши   матеріали    справи,
обговоривши  доводи  подання,  колегія   суддів   вважає,   що   у
задоволенні касаційного подання слід відмовити.

     Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1. у заподіянні ОСОБА_2.
середньої тяжкості  тілесних  ушкоджень,  що  спричинило  тривалий
розлад здоров'я, та щодо кваліфікації його дій за  ч.1  ст.122  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є законними  й  обгрунтованими,  і  в  поданні
прокурором не заперечуються.

     Твердження прокурора про те, що призначене ОСОБА_1. покарання
не відповідає ступені тяжкості злочину  та  його  особі  внаслідок
м'якості та про безпідставність застосування щодо нього  ст.75  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , є непереконливими.

     Відповідно до ст.65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          суд  призначає
покарання, враховуючи ступінь тяжкості  вчиненого  злочину,  особу
винного та  обставини,  що  пом'якшують  та  обтяжують  покарання.
Особі,  яка  вчинила  злочин,  має  бути   призначене   покарання,
необхідне й достатнє для  її  виправлення  та  попередження  нових
злочинів.

     По  справі  встановлено,   що   суд,   призначаючи   ОСОБА_1.
покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним  злочину,  який
віднесено до середньої тяжкості та особу засудженого, який має  на
утриманні двох неповнолітніх дітей, і дійшов вірного висновку  про
можливість звільнення ОСОБА_1. від  відбування  призначеного  йому
покарання  у  виді  2  років  позбавлення  волі  з   випробуванням
відповідно до ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  із  чим  погоджується
колегія суддів касаційного суду.

     Наведені  в  поданні  доводи   щодо   м'якості   призначеного
засудженому покарання не є достатніми для визнання неможливим його
виправлення без відбування покарання.

     З  огляду  на  викладене  передбачені  законом  підстави  для
призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,-

                         У Х В А Л И Л А:

     відмовити  у  задоволенні  касаційного   подання   заступника
прокурора Херсонської області.

     Судді:

     СЕЛIВОН О.Ф. КРИВЕНДА О.В., КУЗЬМЕНКО О.Т.