У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Кармазіна Ю.М.
суддів
Вус С.М., Гриціва М.I.
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 вересня 2007
року кримінальну справу за касаційними поданням першого заступника
прокурора Чернігівської області на вирок Менського районного суду
Чернігівської області від 15 лютого 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця м. Ніжин Чернігівської області,
мешканця м. Корюківка Чернігівської області,
раніше неодноразово судимого,
останнього разу 29.03.2005р. Щорським райсудом
Чернігівської області за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі,
засуджено за ст. 185 ч. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 призначено
покарання на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією
майна.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 4 травня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, виключено застосування до
засудженого додаткового покарання у вигляді конфіскації майна та
зменшено суму відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_2 до 23177
грн.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 5 серпня 2004 року у період з
10 години 30 хвилин по 12 годину, проникнувши до будинку АДРЕСА_1,
таємно викрав належні ОСОБА_3 майно і гроші на загальну суму 280
грн.
Він же 5 серпня 2004 року у період часу з 8 години 30 хвилин
по 14 годину 30 хвилин, проникнувши до будинку АДРЕСА_2, таємно
викрав належні ОСОБА_2 майно і гроші на загальну суму 24 515 грн.
5 серпня 2004 року у період часу з 9 години по 17 годину,
ОСОБА_1 проник до будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав майно
ОСОБА_4 на загальну суму 850 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 5 серпня 2004
року у період часу з 8 по 14 години, проникнувши до будинку
АДРЕСА_4, таємно викрав належні ОСОБА_5 майно і гроші на загальну
суму 1486 грн.
Крім того, ОСОБА_1 5 серпня 2004 року у період часу з 8 по 13
години, проникнувши до будинку АДРЕСА_5, таємно викрав належні
ОСОБА_6 майно на загальну суму 400 грн.
Всього ОСОБА_1 було викрадено чужого майна на загальну суму
27 531 грн.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1
змінити, перекваліфікувати дії засудженого по епізодам крадіжок у
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ст. 185 ч. 3 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і остаточне покарання призначити на підставі ст. 70 ч.
4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. На обгрунтування своїх вимог вказує на
те, що судом неправильно кваліфіковано дії засудженого, оскільки
лише епізод крадіжки у ОСОБА_2 може вважатися як крадіжка, вчинена
у великих розмірах. Крім того зазначає, що суд неправильно
застосував ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки ОСОБА_1 вчинив
злочини, до постановлення попереднього вироку.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про підтримання
касаційного подання, зміну постановленого щодо ОСОБА_1 вироку,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання слід
задовольнити з таких підстав.
Як обгрунтовано зазначено у касаційному поданні, суд, вірно
встановивши фактичні обставини справи, неправильно застосував
кримінальний закон.
Згідно з п. 3 примітки до ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
крадіжкою, що вчинена у великих розмірах, визнається крадіжка на
суму, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум
доходів громадян.
Однак, як убачається з матеріалів справи, лише за епізодом
крадіжки у ОСОБА_2 сума викраденого засудженим майна перевищувала
вказаний у Кримінальному кодексі України розмір та становила 24
515 грн.
По іншим епізодам крадіжок чужого майна у ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в діях ОСОБА_1 відсутня така кваліфікуюча
ознака, як "крадіжка, вчинена у великих розмірах".
Крім того, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд неправильно
застосував кримінальний закон, зокрема, статтю 71 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, яка застосовується у випадках, якщо засуджений після
винесення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий
злочин.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив крадіжки
чужого майна до 29 березня 2005 року, тобто до винесення вироку в
першій кримінальній справі, тому суду при призначенні остаточного
покарання слід було керуватись ч. 4 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
За таких обставин, вирок місцевого суду слід змінити,
перекваліфікувати дії ОСОБА_1 по епізодам крадіжок майна у
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
та призначити остаточне покарання на підставі ч. 4 ст.
70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Зміні підлягає також і ухвала апеляційного суду, оскільки при
апеляційному розгляді справи не були виправлені порушення допущені
місцевим судом.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційне подання першого заступника прокурора Чернігівської
області задовольнити.
Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 15
лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області
від 4 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити. Перекваліфікувати дії
засудженого по епізодам крадіжок майна у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
та ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 3 ст. 185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та призначити йому покарання за цією
статтею - 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим, визначити ОСОБА_1 покарання - 5 років позбавлення волі.
Виключити застосування судом ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
вважати ОСОБА_1 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених
ст.ст. 185 ч. 3, 185 ч. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, на підставі ст.
70 ч. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років 6 місяців позбавлення
волі.
Судді :