У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Шевченко Т.В., Гошовської Т.В.
за участю прокурора
Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 вересня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок
Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 6
листопада 2006 року щодо ОСОБА_1
Зазначеним вироком ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, не судимого
засуджено за ч.1 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
обмеження волі.
На підставі ст.75, ч.3 ст.104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1
звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим
строком 1 рік.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_1 засуджений за те, що, будучи неповнолітнім, 26 серпня
2006 року близько 23 год. з хуліганських мотивів, грубо порушуючи
громадський порядок і виявляючи явну неповагу до суспільства, на
вулиці неподалік жилого домоволодіння у с.Піщаному Куп'янського
району, нехтуючи спокійними умовами побуту і відпочинку людей,
використовуючи як привід те, що приревнував свою дівчину до
неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2, почав висловлюватися на
адресу останнього нецензурною лайкою в присутності неповнолітнього
ОСОБА_3, після чого ОСОБА_1 підійшов до потерпілого та наніс йому
1 удар кулаком в праву частину обличчя, потім схопив руками за
плечі та повалив на землю і наніс більше п'яти ударів ногами по
різних частинах тіла, заподіявши легкі тілесні ушкодження.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо
ОСОБА_1, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається
на неправильне застосування судом кримінального закону, оскільки
всупереч вимогам ст.98 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначив
неповнолітньому засудженому покарання у виді обмеження волі, а
також звільнив його від відбування цього виду покарання, чим
порушив вимоги ч.2 ст.104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне
подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому
злочину грунтується на сукупності зібраних по справі доказів, що
не оспорюється у касаційному поданні.
Разом з тим, обираючи покарання ОСОБА_1 у виді обмеження
волі, суд не взяв до уваги, що він на момент вчинення злочину був
неповнолітнім, чим порушив вимоги ч.3 ст.61, ст.98 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, згідно яких обмеження волі до таких осіб не може бути
застосоване.
В той же час, для скасування вироку з направленням справи на
новий судовий розгляд підстав немає, оскільки під час повторного
розгляду справи суд першої інстанції не може призначити ОСОБА_1
інше покарання з передбачених санкцією названої норми, оскільки
судом застосовано ст.ст.75,104 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і про
м'якість покарання в касаційному поданні не йдеться.
Однак, з огляду на те, що ОСОБА_1 вперше вчинив злочин
невеликої тяжкості, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю
злочину і відшкодував шкоду, на підставі ст.7 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
він підлягає звільненню від кримінальної
відповідальності у зв'язку із зміною обстановки .
За таких обставин згідно зі ст.400-1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вирок суду підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Керуючись ст.394-396, 400-1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора задовольнити частково.
Вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області
від 6 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати а, справу
закрити.
С у д д і :
Пивовар В.Ф. Шевченко Т.В. Гошовська Т.В.