У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Селівона О.Ф.
суддів
Кузьменко О.Т., Лавренюка М.Ю.,
за участю прокурора засудженого
Сухарєва О.М. ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 серпня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Харківської області.
Вироком Золочівського районного суду Харківської області від
22 січня 2007 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, судимого Золочівським районним судом
Харківської області від 03.05.2006 р. за ч.1 ст.164 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 місяців виправних робіт, звільненого на підставі
ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання з
випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
засуджено за ч.2 ст.164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 місяців
виправних робіт.
На підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 остаточно
призначено 1 рік виправних робіт із відрахуванням у дохід держави
10 % із суми заробітку.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у період із 07.04.
по 07.11.2006 р., будучи раніше судимим за ч.1 ст.164 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, учинив злісне ухилення від сплати встановлених
відповідно до виконавчого листа Золочівсього районного суду
Харківської області від 16.03.2000 р. коштів на утримання
неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 (IНФОРМАЦIЯ_2).
У касаційному поданні прокурор посилається на порушення судом
вимог ст. 57 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при призначенні ОСОБА_1
покарання у виді виправних робіт з огляду на те, що він є
безробітним. Крім того, суд при призначенні такого виду покарання
за вчинений ОСОБА_1 злочин не встановив розмір відсотків
відрахування із заробітної плати. Тому просить вирок скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який частково
підтримав подання, засудженого, який вирішення касаційного подання
покладав на суд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи
подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Твердження прокурора у касаційному поданні про порушення
судом вимог закону при призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст.
164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді виправних робіт в частині
невстановлення відсотків відрахування із заробітної плати,
грунтуються на законі та матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.57 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання у
виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до
двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Iз суми
заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування
в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від
десяти до двадцяти відсотків.
Ці вимоги закону судом не в повному обсязі виконані.
Як убачається з вироку, суд, визнавши винним ОСОБА_1 за ч.2
ст.164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та призначивши йому за цим законом
покарання у виді 6 місяців виправних робіт, не встановив розмір
відрахування в дохід держави із його суми заробітку.
Розмір таких відрахувань встановлено лише за сукупністю
вироків на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, що є
недопустимим.
Отже, суд неправильно застосував кримінальний закон, що
відповідно до п.2 ч.1 ст.398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
є підставою
для скасування вироку і направлення справи на новий судовий
розгляд.
Що ж стосується доводів подання про неможливість призначення
ОСОБА_1 покарання у виді виправних робіт з огляду на те, що він є
безробітним, вони є безпідставними, оскільки з наявної в
матеріалах справи довідки вбачається, що ОСОБА_1 зарахований на
роботу до АТЗТ "Харківський коксовий завод". На даному
підприємстві він продовжує працювати і в даний час, що
підтверджується наданою засудженим в касаційну інстанцію
відповідною довідкою.
При новому судовому розгляді суду необхідно дослідити всі
обставини справи і в разі доведеності вини ОСОБА_1 за ч.2 ст.164
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначити йому покарання відповідно до
вимог закону.
На підставі наведеного й, керуючись статтями 395 і 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
касаційне подання першого заступника прокурора Харківської
області задовольнити частково.
Вирок Золочівського районного суду Харківської області від 22
січня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
Судді:
СЕЛIВОН О.Ф. КУЗЬМЕНКО О.Т. ЛАВРЕНЮК М.Ю.