У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Філатова В.М.
суддів
Кліменко М.Р. і Таран Т.С.,
за участю прокурора
Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 серпня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Донецької області на вирок Центрально-Міського районного
суду м. Макіївки Донецької області від 27 лютого 2007 року.
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не судимого,
- за ч.2 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення
волі.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його звільнено від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки
і зобов'язано періодично з'являтись на реєстрацію до органів
кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну
місця проживання.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 19 вересня 2006 року о 21
год., керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем ВАЗ-21074
і рухаючись вул. Леніна в м. Макіївка, порушив вимоги п. п. 2.9
(а), 12.4, 12.7, 12.9(б) Правил дорожнього руху України, не вжив
належних заходів щодо дотримання безпеки руху, перевищив дозволену
в межах міста швидкість і скоїв наїзд на автобус ПАЗ, після чого
виїхав на зустрічну смугу, де вчинив зіткнення з автомобілем
ВАЗ-21099, від чого автомобіль під керуванням ОСОБА_1
перевернувся. В результаті ДТП пасажир автомобіля ВАЗ-21074
ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
У апеляційному порядку вирок не переглядався.
У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області
просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з невідповідністю
призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу
засудженого внаслідок м'якості. Доводить, що суд не врахував того,
що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння,
внаслідок його дій пошкоджено два автомобілі та одна особа
отримала тяжкі тілесні ушкодження. Зазначає, що ОСОБА_1
безпідставно не призначено додаткове покарання у виді позбавлення
права керувати транспортними засобами та застосовано ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки не враховано, що вироком Гірницького
районного суду м. Макіївки від 22.07.2003 року ОСОБА_1 раніше
звільнявся від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.286 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
з випробуванням та іспитовим строком, проте
знову, керуючи автомобілем, грубо порушив правила дорожнього руху
і вчинив аналогічний злочин.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання,
колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Доведеність винуватості у вчиненні злочину і правильність
кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у
касаційному поданні не заперечуються.
При призначенні покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані
про особу засудженого, який вину визнав повністю, позитивно
характеризується за місцем проживання і роботи, є майстром спорту,
гравцем команди з тенісу, в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не
судимий, а також обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину
в стані алкогольного сп'яніння та пом'якшуючу покарання
обставину - щире каяття в учиненому злочині.
За таких обставин суд обгрунтовано призначив ОСОБА_1 основне
покарання у виді позбавлення волі в мінімальній межі санкції ч. 2
ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом з тим, суд без достатніх підстав прийняв рішення про не
призначення ОСОБА_1 передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
додаткового покарання у виді позбавлення права
керувати транспортними засобами і застосував ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, звільнивши його від відбування основного покарання з
випробуванням з іспитовим строком.
Таке рішення суд мотивував щирим розкаянням ОСОБА_1 та
можливістю його виправлення без реального відбуття покарання у
виді позбавлення волі.
Однак зазначені мотиви не можна визнати підставами для не
призначення додаткового покарання і для застосування щодо ОСОБА_1
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з наступних причин.
Приймаючи вказане рішення, суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1
раніше вчиняв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, за який його було засуджено до покарання у виді
позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами зі звільненням на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування основного покарання з випробуванням і іспитовим
строком на 2 роки; за відбуттям цього покарання він був знятий з
обліку 15.08.2005 року, а невдовзі після цього - через рік учинив
новий аналогічний злочин у стані алкогольного сп'яніння, тобто
знову допустив грубе порушення правил дорожнього руху, що призвело
до пошкодження двох автомобілів і заподіяння його товаришу ОСОБА_2
тяжких тілесних ушкоджень.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 після ДТП намагався
перекласти вину на ОСОБА_2, вказуючи, що саме той перебував за
кермом автомобіля, і визнав свою вину у вчиненні злочину тільки
під впливом отриманих під час досудового слідства доказів, якими
була спростована висунута ним версія.
Також він залишав місце проживання, в результаті чого щодо
нього органами досудового слідства оголошувався розшук.
За таких обставин висновок суду про можливість не призначення
засудженому додаткового покарання і про можливість його
виправлення без відбування основного покарання зі звільненням на
підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування цього
покарання колегія суддів вважає помилковим і таким, що потягло
призначення ОСОБА_1 покарання, яке не відповідає тяжкості
вчиненого ним злочину і даним про його особу внаслідок м'якості.
З урахуванням викладеного, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому судовому розгляді справи буде доведено
винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, то
покарання має бути призначено з урахуванням вимог закону та
відповідати ступеню тяжкості вчиненого та особі засудженого.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Донецької області
задовольнити.
Вирок Центрально-Міського районного суду м. Макіївки
Донецької області від 27 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати
за м'якістю призначеного йому покарання, а справу направити на
новий судовий розгляд.
Судді:
Філатов В.М. Кліменко М.Р. Таран Т.С.