У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого  Селівона О.Ф.,
     суддів   Скотаря А.М., Шевченко Т.В. 
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  23  серпня  2007
року кримінальну справу  за  касаційним  поданням  прокурора,  яка
брала участь у розгляді справи судом першої інстанції,  на  ухвалу
колегії суддів судової палати у кримінальних справах  апеляційного
суду Донецької області від 17 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1
     Вироком Кіровського міського суду  Донецької області  від  23
листопада 2005 року
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1   народження,    уродженця    м.    Первомайська
Миколаївської області, раніше не судимого,
     визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15,
ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  і  призначено  йому  за  цим
законом покарання 7 років позбавлення волі.
     Постановлено  стягнути  з  ОСОБА_1   до   місцевого   бюджету
Кіровської міської ради 664 грн. 04  коп.  витрат  на  стаціонарне
лікування потерпілого ОСОБА_2
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2006 року  вирок
щодо ОСОБА_1 змінено: постановлено вважати його засудженим за  ст.
15, ч. 1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із  застосуванням  ст.  69
цього Кодексу на 3 роки позбавлення волі. В решті  вирок  залишено
без зміни.
     Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що  він  27  серпня
2005 року, близько  13  год.,  перебуваючи  в  стані  алкогольного
сп'яніння у АДРЕСА_1 під час  бійки  на  грунті  раптово  виниклих
особистих неприязних стосунків через ревнощі  з  ОСОБА_2  з  метою
вбивства наніс йому удар ножем в область серця,  заподіявши  тяжке
тілесне ушкодження у виді колото-різаної  рани  грудної  клітки  з
пошкодженням серця. Смерть потерпілого не настала,  оскільки  йому
було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.
     У касаційному поданні ставиться питання про скасування ухвали
щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий апеляційний  розгляд  у
зв'язку з безпідставним застосуванням судом апеляційної  інстанції
ст. 69 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  невідповідністю  призначеного
ОСОБА_1  покарання тяжкості вчиненого ним злочину і його особі.
     Заслухавши доповідь судді, перевіривши  матеріали  справи  та
обговоривши доводи  касаційного  подання,  колегія  суддів  дійшла
висновку, що в його задоволенні необхідно відмовити.
     Обгрунтованість засудження та правильність  кваліфікації  дій
ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст.  115  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          у
касаційному поданні не заперечується.
     При призначенні ОСОБА_1 покарання у виді 7 років  позбавлення
волі суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого  ним
злочину, його особу, те, що  він  раніше  не  судимий,  посередньо
характеризується за  місцем  проживання,  вчинив  злочин  у  стані
алкогольного сп'яніння,  що  є  обтяжуючою  покарання  обставиною, 
визнав свою вину і щиро розкаявся.
     Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією  засудженого
ОСОБА_1 на вирок щодо нього, прийшов до висновку,  що  суд  першої
інстанції при призначенні йому  покарання  не  достатньо  врахував
його особу та обставини, які пом'якшують йому покарання,  а  також
конкретні обставини вчиненого ним злочину,  протиправну  поведінку
потерпілого ОСОБА_2,  що  передувала  вчиненню  злочину,  та  його
прохання не застосовувати до ОСОБА_1 суворого покарання.
     Визнавши ці  та  інші  обставини,  встановлені  судом  першої
інстанції, такими, що істотно знижують ступінь тяжкості  вчиненого
ОСОБА_1 злочину,  апеляційний  суд  призначив  йому  покарання  із
застосуванням ст.  69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          у  виді  3  років
позбавлення волі, тобто нижче від найнижчої межі,  встановленої  в
санкції закону, за яким його засуджено.
     З  урахуванням  змін,  внесених  до   вироку   щодо   ОСОБА_1
апеляційним судом, призначене йому  покарання  відповідає  ступеню
тяжкості  вчиненого  ним  злочину,  його   особі   та   конкретним
обставинам справи і вважати це покарання надмірно  м'яким  підстав
не вбачається.
     Отже,  доводи   прокурора   про   безпідставне   застосування
апеляційним судом ст. 69 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          при  призначенні
ОСОБА_1 покарання не можна визнати обгрунтованими.
     Таким чином, підстав для скасування  ухвали  щодо  ОСОБА_1  з
наведених  у  касаційному  поданні  мотивів  та  для   призначення
кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням  осіб,
зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.
     Враховуючи  наведене  та  керуючись  ст.  394   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,
                        у х в а л и л а :
     у задоволенні касаційного подання прокурора, яка брала участь
у розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції, відмовити.
                              Судді:
     Селівон О.Ф.  Скотарь А.М.  Шевченко Т.В.
     З оригіналом згідно:
     Суддя Верховного Суду України  О.Ф. Селівон