У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Філатова В.М.,
Макаренка М.М.
суддів
Коротких О.А., Кармазіна Ю.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 21 серпня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2.
на судові рішення щодо ОСОБА_1.,
в с т а н о в и л а :
вироком Чорнухинського районного суду Полтавської області від
20 червня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1року народження,
не судиму,
засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 60 год.
громадських робіт.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_2року народження,
не судимого,
та
ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_3року народження,
не судиму,
виправдано за ст. 125 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
недоведеністю їх участі у скоєному злочині.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілих
ОСОБА_3. 70,45 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 500
гривень моральної; ОСОБА_4. - 36,95 гривень матеріальної шкоди та
600 гривень моральної.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 січня
2007 року ( rs751305 ) (rs751305)
вирок щодо ОСОБА_1. змінено, зменшено
розмір стягнення на користь потерпілих ОСОБА_4. та ОСОБА_3. в
рахунок моральної шкоди до 150 гривень кожному.
У решті цей вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
ОСОБА_1. визнано винною у тому, що вона 4 липня 2005 року
приблизно о 13 год., перебуваючи в с. Харсіки Чорнухинського
району Полтавської області, біля оселі ОСОБА_3. та ОСОБА_3., на
грунті особистих неприязних стосунків, під час сварки, яка
переросла в бійку, умисно заподіяла їм легкі тілесні ушкодження.
Під час бійки ОСОБА_1. отримала легкі тілесні ушкодження, але
у зв'язку з недоведеністю винності ОСОБА_3. та ОСОБА_3. у
заподіянні вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_1., щодо них
постановлено виправдувальний вирок.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2. просить судові рішення
щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу закрити, оскільки на його думку,
засуджена перебувала у стані необхідної оборони, а висновок суду
грунтується на суперечливих показаннях потерпілих, які її
обмовляють. Вважає, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_3та
ОСОБА_4. Також, захисник посилається на допущену в справі
однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність
висновків фактичним обставинам справи, неправильне застосування
кримінального закону та істотні порушення
кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не
підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного
у вироку злочину грунтується на доказах, зібраних у встановленому
законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно
оцінених судом, і є обгрунтованим. Цей висновок, зокрема,
грунтується на показаннях потерпілих ОСОБА_3. та ОСОБА_3., які в
судовому засіданні дали показання про обставини заподіяння
засудженою їм тілесних ушкоджень. Ці показання узгоджуються з
показаннями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6. про те, що вони бачили як
ОСОБА_1. напала на потерпілих та наносила їм удари палицею, даними
актів судово-медичних обстежень щодо локалізації та тяжкості
заподіяних ОСОБА_3. та ОСОБА_3. тілесних ушкоджень, а тому доводи
касаційної скарги захисника про те що ОСОБА_1. діяла в межах
необхідної оборони, а ОСОБА_3. та ОСОБА_4напали на неї та умисно
спричинили їй тілесні ушкодження, колегія суддів вважає
безпідставними.
Дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 125 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Висновки суду про виправдання ОСОБА_3. та ОСОБА_3. за ч. 2
ст. 125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є законними та обгрунтованими. Вони
грунтуються на зібраних по справі доказах, яким судом була дана
правильна оцінка.
При розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі
обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного
вирішення справи, тому колегія суддів вважає, що доводи скарги
захисника про допущену у справі однобічність та неповноту судового
слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам
справи також є необгрунтованими.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 30 травня 1997 року № 8 ( v0008700-97 ) (v0008700-97)
"Про судову експертизу
в кримінальних і цивільних справах" у справах про злочини,
передбачені ст. 106 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд може не призначати
судово-медичну експертизу, а обмежитись дослідженням акта
судово-медичного обстеження, якщо викладені в ньому дані не
заперечуються учасниками судового розгляду та не викликають
сумніву щодо їх достовірності.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що достовірність
даних указаних у актах судово-медичного обстеження потерпілих
ОСОБА_3. та ОСОБА_3. ні засуджена ні її захисник як під час
судового розгляду та у касаційній скарзі не оспорювали. Крім того,
засуджена ОСОБА_1. у судовому засіданні не заперечувала, що саме
вона наносила удари палицею потерпілим.
За таких обставин, доводи касаційної скарги захисника
ОСОБА_2. про порушення кримінально-процесуального законодавства
допущені судом під час розгляду справи щодо встановлення тяжкості
тілесних ушкоджень, є необгрунтованими.
Покарання ОСОБА_1. призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і є справедливим.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно
розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і
справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1. в
касаційному порядку не виявлено.
Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженої
відсутні, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарги має бути
відмовлено.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Відмовити в задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2.
щодо ОСОБА_1, засудженої вироком Чорнухинського районного суду
Полтавської області від 20 червня 2006 року та щодо ОСОБА_3,
ОСОБА_4, які виправдані вказаним вироком .
судді:
Філатов В.М. Коротких О.А. Кармазін Ю.М.