У х в а л а
Iменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Гриціва М.I., Таран Т.С.,
за участю прокурора
Сухарєва О.М.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 21 серпня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Вінницької області на вирок щодо ОСОБА_1
За вироком Літинського районного суду Вінницької області від
12 жовтня 2006 року
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянин України, судимий:
17.06.2004 року за ст. 307 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на
підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та з встановленням
іспитового строку на 3 роки,
за ст. 289 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнений від
кримінальної відповідальності на підставі ст. 289 ч.4 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
; за ст. 185 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд постановив
ОСОБА_1 виправдати.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у тому, що 10 серпня
2004 року, приблизно в 0 год. 30 хв., біля кафе "Корчма" в с.
Селище Літинського району Вінницької області, перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння, він незаконно заволодів автомобілем
ВАЗ-21011, що належав потерпілому ОСОБА_2
Своє рішення про необхідність звільнення ОСОБА_1 від
кримінальної відповідальності за ст. 289 ч.1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на підставі ст. 289 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд
першої інстанції мотивував тим, що засуджений, не будучи обізнаним
про його розшук працівниками міліції у зв'язку з незаконним
заволодінням автомобілем потерпілого, добровільно повідомив про
місце знаходження цього автомобіля, зателефонувавши в міліцію, в
результаті чого автомобіль було повернуто потерпілому ОСОБА_2 При
цьому суд також врахував повне відшкодування ОСОБА_1 заподіяних
матеріальних збитків потерпілому та вчинення ним передбаченого ст.
289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
злочину вперше.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_1 було
пред'явлено обвинувачення у тому, що 10 серпня 2004 року,
приблизно о 05 год, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в
смт. Літині Вінницької області, він таємно викрав із салону
автомобіля ВАЗ-21011 майно потерпілого ОСОБА_2 - автомагнітолу
вартістю 250 грн., яку переніс для зберігання до помешкання
ОСОБА_3
Виправдовуючи ОСОБА_1 за ст. 185 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
суд першої інстанції визнав, що забираючи автомагнітолу із салону
автомобіля, ОСОБА_1 переслідував мету попередження її викрадення
іншими особами, оскільки збирався повернути автомобіль власнику.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування
постановленого відносно ОСОБА_1 вироку і направлення справи на
новий судовий розгляд, оскільки вважає безпідставним рішення суду
як про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за ст. 289 ч.1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, так і його виправдання за ст. 185 ч.1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у
касаційному поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це
подання слід задовольнити виходячи із наступного.
Як видно із змісту оскаржуваного вироку в результаті
дослідження доказів суд першої інстанції прийшов до висновку про
доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні неправомірних дій,
передбачених ст. 289 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що ж стосується висновків суду про наявність підстав для
звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення
цих неправомірних дій на підставі ст. 289 ч.4 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, то колегія суддів вважає, що ці висновки не
відповідають встановленим по справі обставинам.
Зокрема, із матеріалів даної справи вбачається, що у ході
досудового слідства ОСОБА_1 неодноразово давав показання, в яких
указував, що він покинув автомобіль потерпілого поблизу
автозаправної станції в смт. Літині. При цьому, ОСОБА_1 жодного
разу не згадав про те, що він добровільно заявляв до
правоохоронних органів з приводу вчинених ним неправомірних дій.
Наведене також підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2 та
свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Крім того, із показань свідка ОСОБА_6, співробітника
Літинського РВ УМВС, видно, що після звернення потерпілого він
приймав участь у розшуку його автомобіля. Знайдено цей автомобіль
було не у зв'язку із відповідною добровільною заявою засудженого,
а за повідомленням іншої особи.
Iз змісту досліджених судом показань свідка ОСОБА_3, які він
давав у ході досудового слідства, видно, що викрадену із
автомобіля потерпілого автомагнітолу засуджений на декілька днів
залишив у нього дома для зберігання. Пізніше цю автомагнітолу було
передано для зберігання іншій особі. Про необхідність передачі
автомагнітоли власнику ОСОБА_1 не указував.
Указані дані залишились поза увагою суду першої інстанції,
без відповідної оцінки.
Таким чином, по справі не було встановлено достовірних
доказів, які б підтверджували висновок суду стосовного того, що
ОСОБА_1 про незаконне заволодіння автомобілем добровільно заявив
правоохоронним органам, а також підтверджували наміри засудженого
повернути автомагнітолу потерпілому.
Наведені обставини свідчать про поспішність та неправильність
висновків суду щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від
кримінальної відповідальності на підставі ст. 289 ч.4 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, а також про необхідність виправдання його за ст. 185
ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки такі висновки суперечать
дослідженим у судовому засіданні доказам.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне вирок
щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд, під час якого суду необхідно всебічно, повно і об'єктивно
дослідити обставини даної справи та постановити законне і
обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької
області задовольнити.
Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 12
жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд у той же районний суд.
Судді:
Таран Т.С. Гриців М.I. Федченко О.С.