У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
суддів
і Школярова В.Ф.,
прокурора
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 серпня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на
ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня
2006 року щодо ОСОБА_1.
Вироком Красногвардійського районного суду м.
Дніпропетровська від 14 листопада 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимого 17 вересня 2003 року
за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільненого від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 (шість)
місяців обмеження волі, а на підставі ч. 1 ст. 71 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного покарання частково приєднано невідбуте
покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м.
Дніпропетровська від 17 вересня 2003 року й остаточно визначено 3
(три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25
січня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено - за ч. 1 ст. 164 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
йому призначено покарання у виді 1 року
виправних робіт із відрахуванням 20 % заробітку в доход держави і
відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю злочинів остаточно визначено 3 (три) роки позбавлення
волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1.
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком 2 роки й покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3
ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він у період з 01 жовтня
1998 по 18 жовтня 2005 року, тобто 84 місяці 17 днів, злісно
ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання
неповнолітньої дочки ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2. Заборгованість по
сплаті аліментів за вказаний період склала 9 324 грн. 74 коп.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
ухвали щодо ОСОБА_1. та направлення справи на новий апеляційний
розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального
закону. Вказує, що апеляційний суд допустив помилку при
призначенні ОСОБА_1 покарання у виді виправних робіт, оскільки
виправні роботи призначаються тільки працюючим із відбуванням за
місцем їх роботи. При цьому рішення про зміну покарання з
обмеження волі на більш м'яке апеляційний суд не мотивував.
Вважає, що вчинений ОСОБА_1 злочин є продовжуваним, а тому
апеляційний суд безпідставно призначив засудженому покарання
остаточно за сукупністю злочинів, а не за сукупністю вироків.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 57 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, п. 12
Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року
№7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"
( v0007700-03 ) (v0007700-03)
виправні роботи призначаються тільки працюючим і
відбуваються за місцем роботи засуджених.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 не працює, а тому
апеляційний суд змінюючи вирок та призначаючи йому покарання у
виді виправних робіт допустив помилку.
Крім того, пом'якшуючи покарання ОСОБА_1, який раніше був
судимий і вчинив злочин під час іспитового строку, спричинену
злочином шкоду не відшкодував, апеляційний суд своє рішення в
порушення вимог ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
не мотивував.
Неправильно застосовано апеляційним судом кримінальний закон
і при призначенні покарання ОСОБА_1 на підставі ст. 4 ст. 70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Так, апеляційний суд змінюючи вирок послався в ухвалі на те,
що злочин передбачений ч.1 ст. 164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
вважається закінченим з моменту злісного ухилення від сплати
аліментів, встановлених рішенням суду.
Разом з тим, злісне ухилення від сплати аліментів є триваючим
злочином. Початком триваючого злочину є вчинення особою певної дії
або бездіяльності, цей злочин триває на стадії закінченого злочину
і вважається завершеним, коли він припиняється певними
обставинами: об'єктивними, що не залежать від волі винного та
суб'єктивними, що залежать від волі винного. Тобто у даному
випадку, початком ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів на
утримання дитини (бездіяльність) - є невиконанням ним рішення
Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада
1996 року, що зобов'язувало його сплачувати аліменти на утримання
своєї неповнолітньої доньки - з цього моменту і почав тривати
злочин, а закінченим він вважається з моменту порушення
кримінальної справи.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 вчинював злочин під час
іспитового строку за попереднім вироком Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська від 17 вересня 2003 року то остаточне
покарання йому має призначатися на підставі ст. 71 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає
обгрунтованими доводи в касаційному подані прокурора про
неправильне застосування кримінального закону і скасування ухвали
апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий
апеляційний розгляд з підстав, передбачених ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
При новому апеляційному розгляді справи суду необхідно
усунути зазначені недоліки та постановити обгрунтоване рішення з
дотриманням усіх вимог і положень кримінально-процесуального та
кримінального законів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
касаційне поданням прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом апеляційної інстанції частково.
Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 14 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду
Дніпропетровської області від 25 січня 2006 року щодо ОСОБА_1
скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
Школяров В.Ф.