У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
Головуючого Федченка О.С.,
Суддів Філатова В.М., Гриціва М.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 серпня 2007
року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок
Попаснянського районного суду від 17.01.2007 р. та ухвалу
апеляційного суду Луганської області від 30.03.2007 р..
Цим вироком
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1народження, громадянин України, раніше
несудимий
засуджений за ст. 187 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить
засудженому на праві власності.
За вироком суду постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 196 грн. та в
рахунок відшкодування моральної - 5000 грн. Також постановлено
стягнути з ОСОБА_1 на користь Попаснянської ЦРЛ в рахунок
відшкодування матеріальної шкоди 713 грн. 90 коп..
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 30.03.2007
р. вирок суду залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1визнаний винним та засуджений за те,
що 03.09.2006 р. приблизно о 23 год., перебуваючи на перехресті
вилиць Леніна та Герцена у м. Попасна за попередньою змовою з
особою, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження,
вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_2 та заволодів її майном
на загальну суму 3052 грн..
У касаційній скарзі засуджений не погоджується з
кваліфікацією своїх дій та обгрунтованістю засудження, оскільки
вважає, що його дії необхідно перекваліфікувати зі ст. 187 ч.2 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ст. 186 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
обрати покарання за цією статею із застосуванням ст. 69 КК
України. ( 2341-14 ) (2341-14)
. Крім цього, вказує на те, що під час
розгляду справи в суді було порушено його право на захист. Не
погоджується також з тим, що суд вирішив стягнути з нього на
користь Попаснянської ЦРЛ у рахунок відшкодування матеріальної
шкоди 713 грн. 90 коп..
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
вона не підлягає до задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
грунтуються на сукупності доказів, які були ретельно перевірені та
досліджені в судовому засіданні та яким дана належна оцінка.
Викладені в скарзі засудженого доводи про те, що фізичного
насильства до потерпілої він не застосовував, перевіркою
матеріалів справи свого підтвердження не знайшли.
Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що засуджений разом з іншою
особо, дії яких були узгодженими та взаємопов"язаними, в ході
заволодіння майном заподіяли їй удар у потилицю, від якого вона
впала на асфальт.
Суд обгрунтовано поклав в основу вироку вказані показання,
оскільки вони узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_3, яка
пояснила, що знайшла сумку та інші речі, які належали потерпілій;
ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили, що бачили як засуджений разом
з чоловіком на ім"я "ОСОБА_6" виходив з залу ігрових автоматів,
через деякий час повернувшись в руках у "ОСОБА_6а" вони бачили
пакет, пізніше вони разом їздили до м. Горлівка, де продали
фотоапарат "Олімпус"; ОСОБА_7, який підтвердив. що у незнайомого
хлопця придбав фотоапарат "Олімпус", який у подальшому був
вилучений працівниками міліції; даними висновку судово-медичної
експертизи про характер заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень
та механізм їх утворення, а також з іншими доказами, яким дана
належна оцінка.
Суд відповідно до вимог ст. 22 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вжив
всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та
об"єктивного розгляду справи та дійшов обгрунтованого висновку
про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого
ст. 187 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, правильно кваліфікувавши його
дії. Підстав для перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 зі ст.
187 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ст. 186 ч.1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
колегія суддів не вбачає.
Преревіркою матеріалів справи не встановлено порушення права
засудженого ОСОБА_1 на захист в суді, а тому викладені в його
скарзі доводи і у цій частині є необгрунтованими.
З протоколу судового засідання вбачається, що в суді
захисником ОСОБА_1 була його мати - ОСОБА_8, від участі адвоката у
розгляді справи засуджений відмовився (а.с. 155). На даний
протокол засудженим після ознайомлення з ним не було подано
будь-яких заяв та зауважень (а.с. 182).
По матеріалах справи не встановлено порушень вимог закону у
частині доводів засудженого про те, що його недоставили у зал
судових засідань апеляційного суду.
Викладені в скарзі засудженого доводи про суворість обраного
йому покарання перевірені і визнані безпідставними.
При призначенні покарання суд у повній мірі врахував ступінь
суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його
особу, пом"якшуючу покарання засудженого обставину - часткове
визнання ним вини у вчиненні злочину, що відповідає вимогам ст. 65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Цивільний позов Попаснянської ЦРЛ у частині відшкодування
ОСОБА_1 713 грн. 90 коп. матеріальної шкоди вирішений судом
правильно, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи
скасування постановлених судових рішень у цій частині.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які
б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових
рішень, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
У х в а л и л а :
У задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1відмовити.
С У Д Д I :
Філатов В.М. Федченко О.С. Гриців М.I.