У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Кліменко М.Р. і Таран Т.С.
прокурора Драгана В.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 серпня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника
прокурора Вінницької області на вирок Жмеринського міськрайонного
суду Вінницької області від 29 травня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянка України, несудима,
засуджена за ч. 1 ст. 369 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до штрафу в
сумі 4000 грн у дохід держави.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, обіймаючи
посаду IНФОРМАЦIЯ_2 та будучи службовою особою, 22 березня 2006
року під час слідування потягу з м. Ужгорода в м. Одесу на ст.
Жмеринка Вінницької області з метою уникнення відповідальності за
порушення "Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажного багажу
та пошти залізничним транспортом України" передала IНФОРМАЦIЯ_3
ОСОБА_2 150 грн і 20 доларів США в якості хабара, який той
відмовився прийняти.
У касаційному поданні прокурором ставиться питання про зміну
вироку щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням
кримінального закону та кваліфікацію її дій ще й за ст. 15 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Мотивує тим, що дії засудженої необхідно
кваліфікувати як замах на давання хабара, оскільки вона свій
умисел до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі,
бо хабар не був прийнятий службовою особою.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно
підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив
фактичні обставини справи, за яких ОСОБА_1 вчинила давання хабара,
проте неправильно дав їм юридичну оцінку, що обумовило неправильну
кваліфікацію дій засудженої за ст. 369 ч. 1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Згідно ст. 15 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
замахом на злочин є
вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності),
безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого
відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при
цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали
від її волі.
Iз роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься
в п. 10 постанови № 5 ( v0005700-02 ) (v0005700-02)
від 26.04.2002 року "Про
судову практику у справах про хабарництво" слідує, що злочини,
передбачені статтями 368, 369 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
вважаються
закінченими з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину
хабара. У випадках, коли вона відмовилась прийняти запропоновані
гроші, цінності, послуги, тощо дії того, хто намагався дати хабар,
належить кваліфікувати як замах на його давання.
Засуджена ОСОБА_1 показала, що під час перевірки працівниками
міліції пасажирського потягу № 107 сполученням "Ужгород-Одеса",
вона як IНФОРМАЦIЯ_2 для приховання факту перевезення алкогольних
напоїв без документального оформлення, передала IНФОРМАЦIЯ_3
ОСОБА_2 150 грн і 20 доларів США в якості хабара. Прийняти хабар
ОСОБА_2 відмовився і запросив понятих для складання протоколу щодо
передачі йому грошей в якості хабара.
Наведені обставини підтверджуються показаннями свідків
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, узгоджуються з даними, що містяться в
протоколі огляду, виявлення та опечатування грошових коштів, акті
перевірки, іншими доказами, які є в матеріалах справи.
З огляду на викладене слід визнати, що ОСОБА_1 виконала всі
дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але
злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Тому колегія суддів вважає за необхідне вирок щодо ОСОБА_1 у
зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону змінити,
кваліфікувати її дії за ст. ст. 15 ч. 1, 369 ч. 1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки вона вчинила замах на давання хабара.
Iнших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які
були б безумовною підставою для скасування постановленого у справі
судового рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької
області задовольнити.
Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від
29 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ст. ст. 15 ч. 1, 369 ч. 1 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
та вважати її засудженою до покарання,
призначеного судом першої інстанції.
С у д д і:
Ю.М. Кармазін М.Р. Кліменко Т.С. Таран