У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
     головуючого
     Федченка О.С.,
     суддів
     Гриціва М.I., Школярова В.Ф.,
     за участю прокурора
     Дрогобицької О.М.
     та засудженого
     ОСОБА_1
 
     розглянула у судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2007 року
справу  за  касаційною  скаргою  засудженого  ОСОБА_1   на   вирок
апеляційного суду щодо нього.
 
     За вироком апеляційного суду Луганської області від 25 квітня
2007 року
 
     ОСОБА_1, 1981 року
 
     народження, громадянин України, раніше
 
     судимий - 22.04.1998 року за ст.ст. 93 п.п.
 
     а,ж,з,і, 142 ч.3, 206 ч.3, 222 ч.3 КК Украї-
 
     ни на 9 років позбавлення волі,
 
     засуджений за ст. 115 ч.2 п.13 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  15
років позбавлення волі. Задовольняючи цивільний позов, суд вирішив
стягнути із засудженого 588 грн. 35 коп. на користь УЖКГ виконкому
Ровеньківської міської Ради.
 
     ОСОБА_1,  який  раніше  вчинив   умисне   вбивство,   визнано
винуватим у  вчиненні  умисного  вбивства  ОСОБА_2  при  наступних
обставинах.
 
     17 грудня 2006 року, приблизно о 17 год. 00 хв., у приміщенні
магазину "Цадо", що знаходиться у м. Ровеньки п. Валентинівка, між
засудженим, який перебував  у  стані  алкогольного  сп'яніння,  та
ОСОБА_2 виник конфлікт, у ході якого  вони  ображали  один  одного
нецензурною лайкою. Коли ОСОБА_1, залишивши  приміщення  магазину,
йшов по вул. Ударника його наздогнав ОСОБА_2 і  ударив  кулаком  у
спину. У зв'язку з цим, на грунті особистих неприязних  стосунків,
у засудженого виник умисел на вчинення умисного  вбивства  ОСОБА_2
Біля буд. № 8  по  вул.  Ударника  засуджений  дерев'яною  палицею
завдав йому удар  по  голові,  а  коли  потерпілий  упав,  ОСОБА_1
продовжив завдавати йому удари  дошкою  по  голові  та  по  руках.
Смерть ОСОБА_2 настала на місці подій від тупої  травми  голови  з
переломом кісток основи черепа  та  численними  переломами  кісток
лицьового черепа, що супроводжувалось крововиливом під оболонки та
шлуночки головного мозку і призвело до розвитку набряку мозку.
 
     У касаційній скарзі засуджений просить перевірити  законність
постановленого щодо нього вироку, оскільки,  як  видно  із  змісту
його скарги, він вважає необгрунтованим визнання його винуватим  у
вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2,  посилаючись  на  те,  що  він
захищався від нападу потерпілого.
 
     Заслухавши доповідь  судді,  пояснення  засудженого  ОСОБА_1,
який підтримав свою скаргу, висновок прокурора про  законність  та
обгрунтованість   вироку,   перевіривши   матеріали   справи    та
обговоривши викладені  у  касаційній  скарзі  засудженого  доводи,
колегія суддів не знаходить підстав для задоволення цієї скарги.
 
     Висновки  суду  щодо  винуватості  ОСОБА_1  у  вчиненні   ним
умисного вбивства потерпілого при зазначених у  вироку  обставинах
відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
 
     Так, із показань самого засудженого видно, що коли він зайшов
у  магазин  у  нього  з  ОСОБА_2  дійсно  виник   конфлікт,   який
продовжився на вулиці. З тим, що б потерпілий до нього не чіплявся
і не провокував він дерев'яною  палицею  та  дошкою  декілька  раз
ударив ОСОБА_2, у тому числі по голові та по руках.
 
     Те, що між засудженим і потерпілим в  магазині  був  конфлікт
підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
 
     Крім того, достовірність показань засудженого  про  обставини
вбивства  ОСОБА_2  об'єктивно  підтверджується  даними   протоколу
огляду   місця   подій    та    висновків    судово-імунологічної,
судово-цитологічної  експертиз  про  можливість   походження   від
потерпілого  слідів  крові,  виявлених  на  дерев'яній  палиці  та
фрагментах дошки, знайдених на місці вбивства ОСОБА_2, а також про
можливість походження від ОСОБА_1 виділень, які були  виявлені  на
знайденому там же недокурку.
 
     Дані висновку судово-медичної експертизи указують на  те,  що
причиною смерті ОСОБА_2  стала  тупа  травма  голови  з  переломом
кісток основи черепа та численні переломи кісток лицьового черепа,
що  супроводжувалось  крововиливами  під   оболонки   і   шлуночки
головного мозку, які у сукупності  призвели  до  розвитку  набряку
мозку. По механізму і по часу ці ушкодження могли  бути  заподіяні
при  обставинах,  на  які  указував  ОСОБА_1  під  час  проведення
досудового слідства на допиті та під час відтворення  обставин  та
обстановки подій. Для утворення  таких  ушкоджень  необхідно  було
завдати  не  менше  20-24  ударів  представленими  на   експертизу
предметами - дерев'яними палицею та дошкою.
 
     Посилання засудженого у скарзі на те, що  він  захищався  від
нападу  ОСОБА_2,  який  першим  напав  на  нього,  завдаючи  удари
дерев'яною палицею, колегія суддів вважає надуманими і такими,  що
не підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
 
     Навіть  із  змісту  показань  засудженого  ОСОБА_1,  які  він
неодноразово давав у ході досудового слідства,  під  час  розгляду
справи судом першої  інстанції,  і  які  суд  цілком  обгрунтовано
визнав як достовірний доказ, видно, що  з  боку  потерпілого  щодо
нього не було такого  небезпечного  посягання,  у  тому  числі  із
застосуванням  фізичного  насильства,  яке  б  виправдовувало  дії
засудженого стосовно потерпілого ОСОБА_2
 
     Дані  проведеної   по   справі   судово-медичної   експертизи
засудженого свідчать про те, що під час проведення 19 грудня  2006
року  огляду  ОСОБА_1  на  його  тілі  ніяких  тілесних  ушкоджень
виявлено не було.
 
     Оцінюючи указані посилання засудженого, колегія суддів  також
бере до уваги  висновки  судово-психіатричної  експертизи,  згідно
яких визнано, що ОСОБА_1 брехливий, по справі активно захищається,
викручується. За своїми індивідуально-психологічними особливостями
він є особою  з  підвищеною  збудливістю,  образливістю,  схильною
вирішувати суперечку з оточуючими з позиції сили.
 
     Таким  чином,  колегія  суддів  вважає,  що   дослідивши   та
проаналізувавши  досліджені  докази,  суд  першої   інстанції,   з
урахуванням  предметів,  які  використовував  засуджений  під  час
вчинення злочину, кількості заподіяних потерпілому  ушкоджень,  їх
локалізації, прийшов до обгрунтованого висновку  про  наявність  у
діях ОСОБА_1 умислу на позбавлення життя ОСОБА_2
 
     Оскільки він раніше також вчиняв умисне вбивство кваліфікація
дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 115 ч.2 п.13 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
є  правильною.  Що  стосується  призначеного  йому  покарання,  то
вирішення цього питання відповідає положенням, передбаченим у  ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Порушень вимог КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  які  перешкодили  чи
могли перешкодити суду  повно  та  всебічно  розглянути  справу  і
постановити  законний  та  обгрунтований  вирок   по   справі   не
встановлено.
 
     На підставі  викладеного  та  керуючись  ст.ст.  394-396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                            ухвалила:
 
     касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення,
а вирок апеляційного суду Луганської області від  25  квітня  2007
року щодо нього - без змін.
 
                              Судді:
 
             Гриців М.I. Школяров В.Ф. Федченко О.С.