У х в а л а
 
                         IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                     Верховного Суду України
 
                            у складі:
 
     головуючого Філатова В.М.,
     суддів Глоса Л.Ф. і Таран Т.С.,
     за участю прокурора Колесниченка О.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2007 року
кримінальну справу за касаційним  поданням  прокурора,  який  брав
участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення
щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3
 
     Вироком Любомльського районного суду Волинської  області  від
31 жовтня 2006 року
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
 
     уродженця та  жителя  м.  Нововолинська  Волинської  області,
раніше не судимого,
 
     засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4  роки
позбавлення волі.
 
     На підставі ст. 75 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  3
роки.
 
     На  підставі  ст.  76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   ОСОБА_1
покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в  органи
кримінально - виконавчої системи.
 
     ОСОБА_2,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2народження,
 
     уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
 
     засуджено за  ч.  5  ст.  27  і  ч.  2  ст.  309  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки позбавлення волі.
 
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_2  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  3
роки.
 
     На  підставі  ст.  76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   ОСОБА_2
покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в  органи
кримінально - виконавчої системи.
 
     ОСОБА_3,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
 
     уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
 
     засуджено:
 
     - за  ч.  2  ст.  310  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4   роки
позбавлення волі;
 
     - за ч. 3 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення волі.
 
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_3визначено остаточне покарання у  виді  позбавлення
волі строком на 5 років.
 
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_3  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  3
роки.
 
     На  підставі  ст.  76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на   ОСОБА_3
покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в  органи
кримінально - виконавчої системи.
 
     Цим вироком також  засуджено  ОСОБА_4,  щодо  якої  касаційне
подання та скарги не внесені.
 
     Ухвалою Апеляційного суду Волинської  області  від  23  січня
2007 року вирок уточнено і визначено, що судові  витрати  в  доход
держави підлягають стягненню з засуджених не солідарно,  а  по  70
грн. 62 коп. з кожного.
 
     Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим та  засуджено
за те, що він  у  травні  2005  року  на  земельній  ділянці,  яка
знаходиться в його користуванні та розташована  поблизу  АДРЕСА_2,
незаконно посіяв та виростив без мети збуту  близько  1000  рослин
снотворного маку.
 
     В  період  жовтня-листопада  2005  року   за   місцем   свого
проживання в АДРЕСА_2 ОСОБА_3 незаконно з метою збуту з  вирощених
та висушених ним рослин маку шляхом подрібнення виготовив особливо
небезпечний наркотичний засіб  -  висушену  макову  солому,  вагою
5944,5 г., що є особливо великим  розміром,  та  розфасував  її  в
полімерні пакети і незаконно зберігав.
 
     6 червня 2006 року ОСОБА_3  в  АДРЕСА_2  частину  зазначеного
наркотичного засобу, а саме вагою 2966,3 г, що є великим розміром,
незаконно збув ОСОБА_4, яка за попередньою змовою із ОСОБА_1 і при
пособництві  ОСОБА_2  незаконно  без  мети  збуту   придбали   цей
наркотичний засіб у ОСОБА_3
 
     В ніч з 7 на 8 червня ОСОБА_3 в АДРЕСА_2  решту  наркотичного
засобу, а саме масою 2966, 3 г, що є великим  розміром,  незаконно
збув,  а  ОСОБА_4,  яка  здійснювала   оперативну   закупку,   при
пособництві ОСОБА_2 придбала подрібнену макову солому.
 
     У касаційному поданні  прокурор,  не  оспорюючи  правильність
кваліфікації  дій  засуджених,  вважає,  що  призначене   ОСОБА_1,
ОСОБА_2  та  ОСОБА_3покарання  не  відповідає  тяжкості  вчиненого
злочину та особі засуджених через м'якість. Просить судові рішення
щодо них скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  пояснення
прокурора Колесниченка О.В.,  який  підтримав  касаційне  подання,
перевіривши  матеріали  справи,  обговоривши  наведені  у  поданні
доводи, колегія суддів вважає, що подання не підлягає  задоволенню
з наступних підстав.
 
     Ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_3 та  ОСОБА_2
від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст.  75  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , суд належним чином мотивував, які  саме  дані
про їх особу та пом'якшуючі покарання обставини дають підстави для
висновку про  можливість  виправлення  засуджених  без  відбування
покарання.
 
     Як видно  з  матеріалів  справи,  засуджені  щиро  покаялися,
позитивно   характеризується   за   місцем   проживання,    вперше
притягуються до кримінальної  відповідальності,  тяжких  наслідків
від їх злочинних дій не настало. Роль ОСОБА_1у вчиненні злочину  є
другорядною. ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  позитивно  характеризуються  за
місцем проживання мають на утриманні неповнолітніх дітей, останній
є учасником  бойових  дій  у  Афганістані  та  на  його  утриманні
перебуває тяжко хвора дружина, яка є інвалідом другої групи та  не
може виконувати  важку  фізичну  працю.  Єдиним  джерелом  доходів
родини  ОСОБА_3  є  обробіток  ріллі  площею2,16  га.  та  ведення
особистого господарства, що потребує чоловічої праці.  Крім  того,
взято до уваги і клопотання  Волинської  обласної  й  Любомльської
районної організацій  Української  спілки  ветеранів  Афганістану,
громади АДРЕСА_3про призначення ОСОБА_3та  ОСОБА_2  покарання,  не
пов'язаного з позбавленням волі.
 
     Таким чином, рішення суду про звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_3  та
ОСОБА_2 від відбування покарання  з  випробовуванням  на  підставі
ст.75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          належним  чином   умотивовано   і
грунтується на законі.
 
     З огляду на викладене, колегія суддів вважає,  що  призначене
засудженим  покарання  відповідає  вимогам  ст.  65   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави
для скасування  судових  рішень  внаслідок  м'якості  призначеного
ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_2 покарання.
 
     На підставі викладеного та  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
     ухвалила:
 
     відмовити у задоволенні касаційного подання  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
 
                              Судді:
 
     Філатов В.М. Таран Т.С. Глос Л.Ф.