ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2016 року м. Київ К/800/31427/15
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Приходько І.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 року
у справі № 804/3674/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" (далі - позивач, ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ")
до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" звернулось у березні 2015 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило: визнати протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо невизнання податковою декларації TOB "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року; зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 16.01.2015 року; зобов'язати ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо невизнання податкової декларації ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року; зобов'язано ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська прийняти податкову декларацію ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 16.01.2015 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.01.2015 року ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" направило поштою до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2014 року, про що свідчить опис вкладення з відбитком календарного штампу поштового відділення та чек про сплату поштового відправлення.
22.01.2015 року ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" отримало від ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська рішення № 1297/10/18-2.20 від 21.01.2015 року про невизнання податковою декларації ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за грудень 2014 року.
В рішенні податкового органу "про надання декларації" зазначається, що ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" виключено з реєстру платників ПДВ на підставі рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ № 23 від 25.10.2013 року.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року по справі № 804/14688/13-а за позовом ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 25.10.2013 року № 23 та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 23 від 25.10.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ"; поновлено ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" у реєстрі платників податку на додану вартість; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 року по справі № 804/14688/13-а апеляційну скаргу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01. 2014 року у справі № 804/14688/13-а скасовано в частині поновлення ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" у реєстрі платників податку на додану вартість; у задоволенні цієї частини позовних вимог ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ відмовлено; в решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року у справі № 804/14688/13-а залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що неправомірність рішення відповідача про невизнання декларації ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за грудень 2014 року податковою звітністю є наслідком неправомірного рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість № 23 від 25.10.2013 року.
Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги наступне.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) податкова декларація - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого, здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 48.2 ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої, документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Пунктом 48.7 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Тобто, п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 ПК України, передбачений вичерпний перелік обов'язкових реквізитів за наявності яких, остання приймається податковим органом.
На підставі ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також, для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська неправомірно прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 23 від 25.10.2013 року платника податку на додану вартість ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ", що підтверджується судовими рішеннями, відповідно і неправомірним є рішення про невизнання податкової звітності ТОВ "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за грудень 2014 року податковою декларацією.
Однак, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини постанови суду першої інстанцій з огляду на те, що абзаци 2 та 3 резолютивної частини постанови містять не вірний висновок по суті вимог, оскільки резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.
Відповідні висновки суду можуть бути викладені в мотивувальній частині рішення з посиланням на абзац десятий частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, яка надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. У резолютивній частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.
Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність зміни постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року шляхом заміни в резолютивній частини абзаців 2 та 3 наступного змісту: "Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управляння Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управляння Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, а саме 16.01.2015 року" на абзац 2 наступного змісту: "Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управляння Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками, а податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками визнати такою, що подана товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" у день її фактичного отримання, а саме 16.01.2015 року".
Враховуючи викладене вище, рішення суду першої інстанції про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації та про зобов'язання прийняти податкову декларацію позивача підлягає зміні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 220- 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Змінити постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 року, у справі № 804/3674/15, виклавши абзаци 2 та 3 її резолютивної частини в наступній редакції:
"Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управляння Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками, а податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2014 року з додатками визнати такою, що подана товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСПЛАВ" у день її фактичного отримання, а саме 16.01.2015 року".
В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 року у справі № 804/3674/15 - залишити без змін.
постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
Судді:
І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько
В.П. Юрченко