У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Скотаря А.М.
суддів
Кузьменко О.Т., Кривенди О. В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 серпня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської
області від 26 квітня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження, судимого: 12.03.1990 р. Широківським
районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 215-3, ч. 3
ст. 81 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі;
26.06.1992 р. Скадовським районним судом Херсонської області за ч.
3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі;
13.03.1998 р. Високопільським районним судом Херсонської області
за ч. 3 ст. 140 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення
волі,
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 24 жовтня
2006 року апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав
участь у розгляді справи судом першої інстанції, частково
задоволено. Вирок у частині стягнення із засудженого ОСОБА_1 на
користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди
скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий
розгляд у порядку цивільного судочинства.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного
сп'яніння 10.05.2004 р. у смт. Високопілля Херсонської області в
нічний час під час конфлікту, що виник між ним і ОСОБА_3, умисно
завдав останньому декілька ударів кухонним ножем в область спини,
заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть цього
потерпілого.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1, посилаючись
на те, що він заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні
ушкодження перебуваючи у стані необхідної оборони, просить судові
рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування або
змінити судові рішення й перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.121
на ст.118 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Також у касаційній скарзі
ОСОБА_1 вказує на порушення апеляційним судом вимог закону, які
передбачають фіксування судового процесу з допомогою
звукозаписувальних технічних засобів, а також на інші порушення
вимог кримінально-процесуального закону.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарги й доповнень до них, колегія суддів
вважає, що необхідно відмовити в задоволенні касаційної скарги
засудженого.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 на досудовому слідстві
визнав, що саме він ударами ножа в область спини спричинив
потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження. Такі показання
засудженого підтверджені іншими доказами по справі, яким суди
першої та апеляційної інстанцій дали належну оцінку. Не заперечує
засуджений цього і в касаційній скарзі.
Що ж до тверджень засудженого ОСОБА_1 у скарзі про те, що він
під час заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 перебував у стані
необхідної оборони, то вони не грунтуються на законі й матеріалах
справи.
Як визначено ст. 36 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, необхідною
обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних
законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно
небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди,
необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного
відвернення чи припинення посягання.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 односельчани.
10.05.2004 р. ОСОБА_1 у себе вдома (АДРЕСА_1) з родичами уживав
спиртні напої. Уночі, неподалік від його будинку, між ним та
ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, під час
якої ОСОБА_1 завдав ОСОБА_3 декілька ударів ножем в область спини,
заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.
Це підтверджено частково показаннями засудженого ОСОБА_1,
який не заперечував, що між ним і ОСОБА_3 був конфлікт, у ході
якого він завдав останньому декілька ударів ножем в область спини,
зазначаючи при цьому, що оборонявся від нападу потерпілого;
показаннями потерпілої ОСОБА_2; показаннями свідків ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6. і ОСОБА_7, які підтвердили, що 10.05.2004 р.
вони були очевидцями конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і бачили, як
останній ножем наніс декілька ударів в область спини ОСОБА_3, який
у цей час лежав на животі, а ОСОБА_1 сидів на ньому зверху. Крім
цього, ОСОБА_7 показала також, що, намагаючись запобігти завданню
ОСОБА_1 ударів ножем потерпілому ОСОБА_3, вона наступила йому на
руку в якій він тримав кухонний ніж, однак ОСОБА_1 вирвався і
завдав потерпілому декілька ударів цим ножем у область спини.
Окрім показань засудженого, потерпілої та зазначених вище
свідків, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину
підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9,
висновками судово-медичних, судово-цитологічних,
судово-імунологічних та судово-медико-криміналістичних експертиз і
даними протоколів слідчих дій, яким суд дав належну оцінку.
За таких обставин суд, вірно встановивши, що ОСОБА_1 під час
нанесення ударів ножем ОСОБА_3 не перебував у стані необхідної
оборони, правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст.121 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Не заслуговують на увагу також і посилання засудженого у
скарзі про те, що апеляційний суд, у порушення вимог закону, не
забезпечив повної фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч.9 ст.362 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
протокол
судового засідання та фіксація технічними засобами перебігу
судового процесу в апеляційному суді ведуться у випадку проведення
ним судового слідства.
Оскільки апеляційний суд, переглядаючи справу за апеляціями
засудженого ОСОБА_10 та прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, не проводив судового слідства, у
нього підстав для ведення протоколу та застосування фіксації
судового процесу технічними засобами не було.
Не знайшли свого підтвердження у ході перевірки матеріалів
кримінальної справи також і доводи засудженого ОСОБА_1 про
порушення органами досудового слідства та судами першої та
апеляційної інстанції інших вимог кримінально-процесуального
закону, що перешкодило їм повно та всебічно розглянути справу і
постановити законні, обгрунтовані та справедливі судові рішення по
справі.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
З огляду на викладене передбачені законом підстави для
призначення справи до касаційного розгляду відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
Судді:
СКОТАРЬ А.М. КУЗЬМЕНКО О.Т. КРИВЕНДА О.В.