У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі

     головуючого - судді

     Філатова В.М.,

     суддів

     Косарєва В.I., Таран Т.С.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційною  скаргою  потерпілої  ОСОБА_2  на
вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова  від  13  січня
2003 року, яким

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     громадянина України,

     раніше не судимого,

     засуджено

     - за ст.133 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         (1960р. ( 2001-05 ) (2001-05)
        ) до  1
року виправних робіт з утриманням в дохід держави 20% заробітку.

     На підставі  п.  "б"  ст.1,  Закону  України  "Про  амністію"
( 2593-14 ) (2593-14)
          від  5.07.2001р.  ОСОБА_1  звільнено  від  відбування
призначеного покарання.

     Ухвалою апеляційного суду Харківської області від  16  квітня
2003 року вирок  скасовано,  а  справу  провадженням  на  підставі
Закону України "Про амністію" ( 2593-14 ) (2593-14)
         від 5.07.2001р. закрито.

     Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено  за
те, що  він  31.05.2001р.,  умисно,  видав  наказ  про  звільнення
ОСОБА_2  з  роботи  на  підставі  п.4  ст.40  КЗпП  в  період   її
перебування у лікарні в зв'язку  із  збереженням  вагітності,  чим
порушив закон про працю.

     У касаційній скарзі потерпіла  ОСОБА_2  порушує  питання  про
перегляд судових рішень щодо ОСОБА_1 у зв'язку з їх  незаконністю.
Посилається на те, що під  час  розгляду  справи  суд  не  вирішив
питання про скасування наказу про її звільнення  і  поновлення  на
роботі. Не вирішено  її  цивільний  позов  по  суті,  який  подано
відповідно до ч.3 ст.28 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        .  Просить  вирок
змінити, виключити  амністію,  позбавити  ОСОБА_1  права  обіймати
посаду директора строком на 5 років.

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
скарга задоволенню не підлягають з таких підстав.

     Суд  правильно   встановив   фактичні   обставини   вчиненого
засудженим злочину.  Висновки  суду  щодо  винуватості  ОСОБА_1  у
вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку  грунтуються  на
доказах, досліджених у судовому засіданні, яким  суд  дав  належну
оцінку і у скарзі не заперечуються.

     Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до  вимог
ст.65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          з  урахуванням  ступеня  тяжкості
вчиненого ним злочину, даних про  його  особу.  При  цьому  суд  з
урахуванням  того,  що  на   утриманні   засудженого   знаходиться
неповнолітня дитина  1992р.н.,  звільнив  його  від  покарання  на
підставі Закону України "Про амністію" ( 2593-14 ) (2593-14)
         від 5.07.2001р.

     Апеляційний  суд  обгрунтовано  скасував  вирок  суду  першої
інстанції і закрив  справу  щодо  ОСОБА_1  на  підставі  акту  про
амністію.

     При  цьому,  потерпіла  не  була  позбавлена   права   подати
цивільний позов про поновлення її на роботі  відповідно  до  вимог
закону.

     Як видно із матеріалів справи в судовому засіданні потерпілій
було  роз'яснено  її  право  звернутися  до  суду  для   вирішення
цивільного позову в порядку цивільного судочинства (а.с.320).

     Підстав до перегляду судових рішень з мотивів,  викладених  у
касаційній скарзі, не вбачається.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

     у х в а л и л а:

     У  задоволенні  касаційної  скарги  потерпілої  ОСОБА_2   про
перегляд вироку Червонозаводського районного суду м.  Харкова  від
13 січня 2003 року та ухвали апеляційного суду Харківської області
від 16 квітня 2003 року щодо ОСОБА_1 - відмовити.

     Судді:

     Філатов В.М. Косарєв В.I. Таран Т.С.