У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів за участю прокурора представника потерпілої
Гриціва М.I. і Нікітіна Ю.I., Колесниченка О.В., Кошенко А.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1. і
ОСОБА_2. на вирок Євпаторійського міського суду Автономної
Республіки Крим від 29 грудня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
1981 року народження, громадянина України,
не судимого,
засуджено за ч.2 ст.121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 9 років
позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 11
років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів засудженому визначено
остаточне покарання 12 років позбавлення волі з конфіскацією
майна;
ОСОБА_2,
1981 року народження, громадянина України,
не судимого,
засуджено за ч.2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років
позбавлення волі, за ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів визначено покарання у
виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6
червня 2006 р. в порядку ст.365 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
вирок щодо
ОСОБА_1. змінено: засудженому пом'якшено призначене покарання за
ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 9 років позбавлення волі, за
ч.2 ст.121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 8 років позбавлення волі, а
на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів
визначено остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі без
конфіскації майна.
За вироком суду ОСОБА_1. і ОСОБА_2. визнано винними і
засуджено за те, що вони о 2.00 год. ночі 14 червня 2002 року,
знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою
між собою на викрадення чужого майна (вівці), проникли на
територію домоволодіння № АДРЕСА_1Роздольненського району
Автономної Республіки Крим, де вчинили розбійний напад на ОСОБА_3.
і заволоділи його майном (вівцею) вартістю 500 грн., заподіявши
при цьому потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала
його смерть.
У касаційних скаргах засуджені порушують питання про
скасування постановлених щодо них судових рішень і направлення
справи на нове розслідування. Свою вимогу мотивують неповнотою,
однобічністю, необ'єктивністю досудового слідства і судового
розгляду. Посилаються на невідповідність висновків суду фактичним
обставинам справи і вважають, що вони засуджені необгрунтовано,
оскільки злочину не вчиняли. Крім того, зазначають, що до них
застосовувались недозволені методи ведення слідства, а також було
порушено їх право на захист.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора
Колесниченка О.В., який вважає судові рішення законними і
обгрунтованими, перевіривши матеріали кримінальної справи і
обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що
касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 362, 365 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи
апеляцій, в тому числі, і шляхом проведення судового слідства.
Згідно зі ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
у своїй ухвалі суд
апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви
прийнятого рішення і, якщо апеляції залишаються без задоволення,
зазначити підстави, через які вони визнані необгрунтованими.
Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції не виконав.
У апеляціях засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2. ставилось питання
про необгрунтованість їх засудження у зв'язку із недоведеністю їх
винності в інкримінованих злочинах, неповнотою та однобічністю
досудового слідства і судового розгляду справи, невідповідністю
висновків суду фактичним обставинам справи та іншими істотними
порушеннями кримінально-процесуального законодавства України.
Залишаючи апеляції засуджених без задоволення, апеляційний
суд не перевірив і належним чином не проаналізував усі доводи
засуджених, та доказів, якими вони спростовуються, в ухвалі не
навів.
За таких обставин ухвала, що не містить обгрунтованих
висновків з питань про доведеність або недоведеність обвинувачення
та про правильне застосування кримінального закону, не може
визнаватись такою, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Таким чином, судом при розгляді й вирішенні справи щодо
ОСОБА_1. і ОСОБА_2. в апеляційному порядку було істотно
порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства, у
зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню
на новий апеляційний розгляд.
При новому апеляційному розгляді належить виконати всі вимоги
закону, ретельно перевірити всі доводи апеляцій і постановити
обгрунтоване й законне рішення.
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційні скарги ОСОБА_1. і ОСОБА_2. задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах
апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6 червня 2006
року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд.
С У Д Д I :
Синявський О.Г. Гриців М.I. Нікітін Ю.I.