У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Скотаря А.В.,
суддів
Кривенди О.В., Мороза М.А.
розглянула у судовому засіданні 26 липня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора
Донецької області на вирок Куйбишевського районного суду м.
Донецька від 13 червня 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1року народження,
не судимого,
за ч. 1 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. на
відшкодування матеріальної шкоди 2 405 грн. 81 коп. та моральної
шкоди 5 000 грн.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1.. визнано винним у тому, що він 24 жовтня 2005 року,
біля будинку № 69г по проспекту Офіцерському у м. Донецьку,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на грунті неприязних
стосунків, умисно наніс ОСОБА_2. один удар кулаком в обличчя та
множинні удари руками й ногами у живіт, спричинивши потерпілому
тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент
заподіяння.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність
винності ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного злочину й правильності
кваліфікації його дій, посилається на безпідставне звільнення його
на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання
з випробуванням. Зазначає, що суд не в повній мірі врахував
наслідки злочину, а саме те, що потерпілому було видалено
селезінку. Зазначає, що засуджений вину визнав лише частково, на
момент розгляду справи шкоду було не відшкодовано. Просить
скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд у
зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину
та особі засудженого.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.
Доводи у касаційному поданні прокурора про скасування
зазначених судових рішень із тих підстав, що ОСОБА_1. безпідставно
звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.
75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є необгрунтованими.
Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, при
призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості
вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та
обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання,
необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових
злочинів.
Як видно з ухвали, суд апеляційної інстанції, звільняючи
ОСОБА_1. від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, врахував, що він хоча і вчинив злочин тяжкий злочин у
стані алкогольного сп'яніння, але раніше не судимий, за місцем
проживання та роботи характеризується позитивно, є інвалідом 3
групи, має на утриманні неповнолітню дитину, а також думку
потерпілого, який не заперечував звільненню засудженого від
відбування покарання з випробуванням.
Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов до
обгрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_1. від
відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1. неправильно
застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення
кримінально-процесуального закону, не виявлено.
Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1. до касаційного
розгляду відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційного подання прокурора відмовити.
С у д д і :
Кривенда О.В. Мороз М.А. Скотарь А.В.