У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді
Кравченка К.Т.,
суддів
Канигіної Г.В., Кузьменко О.Т.
за участю прокурора
Дрогобицької О.М.
та захисника
ОСОБА_3
розглянула у судовому засіданні 26 липня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав
участь у суді першої інстанції на вирок Апеляційного суду
Кіровоградської області від 23 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1та
ОСОБА_2
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженка міста Прип'яті Київської області,
мешканка м. Світловодськ
Кіровоградської області, судимості не має,
за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна, що є її особистою власністю;
за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, із застосуванням
ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, на 8 років 6 місяців позбавлення
волі з конфіскацією всього майна, що є її особистою власністю.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 призначено 8 років 6 місяців позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, що є особистою власністю засудженої;
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
уродженець і мешканець м. Світловодськ
Кіровоградської області, раніше судимий:
18 грудня 2000 року Світловодським міським судом
Кіровоградської області за ч. 2 ст. 140 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
1961 р.
на 1 рік позбавлення волі з відстрочкою
виконання вироку на 2 роки;
4 червня 2002 року тим же судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.
187,
ст. 69, 70, 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки 6 місяців
позбавлення волі.
Звільнений 8 травня 2006 року за відбуттям покарання,
за ст. 198 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 місяці арешту.
Постановлено стягнути з ОСОБА_11459 грн. 38 коп. судових
витрат у доход держави.
ОСОБА_1 вчинила розбій, поєднаний із насильством, що є
небезпечним для життя, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень,
що потягли смерть потерпілого, із проникненням у приміщення, а
також умисне вбивство з корисливих мотивів.
ОСОБА_2 скоїв заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та
збут майна, одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак
легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Як визнав суд, злочини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинено за таких
обставин.
ОСОБА_1 працюючи продавцем у салоні-магазині "IНФОРМАЦIЯ_3",
розташованому на АДРЕСА_1 достовірно знала, що у приміщенні
магазину зберігаються комп'ютерна техніка та інше майно. Восени
2005 року, звільнившись з роботи за власним бажанням, вирішила
вчинити крадіжку майна із проникненням у магазин. З цією метою
вона 7 вересня 2006 року у вечірній час взяла у свого знайомого
ОСОБА_4 монтировку.
8 вересня 2007 року, приблизно о 2 годині, ОСОБА_1, маючи при
собі монтировку, з метою крадіжки чужого майна, проникла через
вікно у приміщення магазину "IНФОРМАЦIЯ_3". Помітивши, що
охоронець ОСОБА_5, 1934 року народження, який у той час чергував,
спить на стільцях, з метою вільного і безперешкодного заволодіння
майном, напала на ОСОБА_5 Застосовуючи насильство, що є
небезпечним для життя потерпілого, ОСОБА_1 завдала потерпілому
удар монтировкою по голові. Помітивши, що ОСОБА_5 не втратив
свідомість, з метою позбавлення його життя ОСОБА_1 завдала
монтировкою ще, не менше шести ударів по голові та правій руці,
внаслідок чого потерпілий втратив свідомість і упав на підлогу.
Потім вона зв'язала потерпілому руки системним кабелем,
прив'язавши його до столу.
Обшукавши магазин, ОСОБА_1 заволоділа комп'ютерною технікою,
та грошима у сумі 150 грн., спричинивши ОСОБА_6матеріальну шкоду
на загальну суму 4820 грн., мобільним телефоном ОСОБА_7 вартістю
260 грн., мобільним телефоном, скетч-картками, інтернет картками
та грошима у сумі 180 грн., заподіявши ОСОБА_8 збитки на суму 1207
грн. Всього ОСОБА_1 заволоділа майном і грошима на 6287 грн. і
зникла з місця злочину.
Внаслідок розбійного нападу ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі
тілесні ушкодження від яких він помер на місці вчинення злочину.
У вечірній час 8 вересня 2006 року ОСОБА_1, за місцем свого
проживання на АДРЕСА_2 розповіла своєму співмешканцю ОСОБА_2 про
вчинений нею розбійний напад, а 10 вересня передала йому викрадені
мобільні телефони та 11 інтернет-карток на суму 1027 грн.
ОСОБА_2, заздалегідь не обіцяно отримав від ОСОБА_1викрадене
майно, та достовірно знаючи, що вказані речі отримані злочинним
шляхом, зберігав їх при собі, а 10 вересня виїхав до міста
Кременчука Полтавської області. Приблизно о 16 години в магазині
"IНФОРМАЦIЯ_4" на АДРЕСА_3, збув мобільний телефон "Sonі Erіcsson
T-610" ОСОБА_9 за 200 грн.
12 вересня 2006 року, вдень, ОСОБА_2, отримані від
ОСОБА_1інтернет-картки (11 шт.), заховав у підвальному приміщенні
недобудованої споруди на вул. Конько у м. Світловодськ. Того ж дня
ОСОБА_2 за місцем свого проживання збув своєму знайомому
ОСОБА_4мобільний телефон "Nokіa-6100", який також йому передала
ОСОБА_1 після нападу на магазин.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді
справи в апеляційному суді, просить вирок щодо обох засуджених
скасувати за м'якістю призначеного їм покарання, а справу
направити на новий судовий розгляд. Прокурор також вважає, що суд
без достатніх підстав застосував до ОСОБА_1ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_3, прокурора
підтримавшого подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи прокурора, колегія суддів вважає, що подання підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду, щодо винуватості ОСОБА_1та ОСОБА_2 у вчиненні
ними злочинів, за обставин встановлених судом, стверджений низкою
доказів, яким суд дав правильну оцінку і у поданні прокурором не
оспорюється. Не оспорені висновки суду і обома засудженими.
Зокрема, суд підставно послався на показання засуджених, які
повністю визнали себе винними і пояснили за яких обставин ОСОБА_1
вчинила розбійний напад і умисне вбивство, а ОСОБА_2 - заздалегідь
не обіцяне придбання, зберігання та збут майна, одержаного ОСОБА_1
внаслідок розбійного нападу та вбивства охоронця магазину.
ОСОБА_1 повідомила такі деталі та обставини злочинів, які
були відомі лише їй. Свої показання ОСОБА_1 підтвердила під час
відтворення обстановки та обставин події, які узгоджуються із її
попередніми поясненнями і повністю відтворюють перебіг подій 8
вересня 2006 року.
ОСОБА_2 у своїх показаннях повідомив за яких обставин ОСОБА_1
передала йому чуже майно і як, і коли він його збув.
Суд також дав оцінку показанням потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8
ОСОБА_6та ОСОБА_7 про відомі їм обставини розбійного нападу,
вбивства ОСОБА_5 та заподіяння їм матеріальної шкоди.
ОСОБА_8, ОСОБА_7та ОСОБА_6 повідомили яким саме майном
заволоділа ОСОБА_1 під час нападу. ОСОБА_8 і ОСОБА_7, як це
убачається із відповідних протоколів, впізнали своє майно -
телефон "Nokіa-6100" та "Sonі Erіcsson T-610".
З показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_4 видно, що вони мешкали
у ОСОБА_1ОСОБА_4 підтвердив, що на прохання ОСОБА_1давав їй
монтировку, а ОСОБА_10 повідомила, що 8 вересня 2006 року вночі
ОСОБА_1вдома не було.
Вони ж повідомили про речі, що були викрадені з магазину і
які вони допомагали перенести засудженій до своїх знайомих, а 12
вересня ОСОБА_2 дав ОСОБА_4 телефон "Nokіa", щоб він його продав.
Після того, якОСОБА_1сховали у м. Кременчузі, вона
телефонувала ОСОБА_4 і просила забрати із її квартири монтировку,
яку їй раніше дав ОСОБА_10
Як ОСОБА_10, так і ОСОБА_4 підтвердили, що чули особисто від
ОСОБА_1про те, що вона вбила охоронника магазину.
З показань свідка ОСОБА_11 видно, що він відвозив ОСОБА_2 у
м. Кременчук, де винний здав у магазин "IНФОРМАЦIЯ_4" телефон
"Sonі Erіcsson".
Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що 10 вересня 2006 року, приблизно
о 16 годині, невідомий продав йому за 200 грн. мобільний телефон
"Sonі Erіcsson T-610", який у подальшому був вилучений у нього
працівниками міліції.
Крім показань потерпілих і свідків, об'єктивність яких
сумнівів не викликає, суд поклав в основу вироку й дані, що
містяться у протоколах огляду місця події, АДРЕСА_4 та недобудови
на цій же вулиці, де були виявлені і вилучені частина викраденого,
висновку судово-трасологічної експертизи, акті інвентаризації та
висновку товарознавчої експертизи.
Суд також підставно послався на висновки судово-медичних
експертиз з яких видно, що всі тілесні ушкодження виявлені на
трупі ОСОБА_5, є прижиттєвими і за ступенем тяжкості відносяться
до категорії тяжких, небезпечних для життя у момент їх заподіяння.
За висновком експертизи потерпілому було завдано не менше
восьми ударів і в основному у голову. Смерть ОСОБА_5 настала у
проміжок між 1 і 3 годинами 8 вересня 2006 року.
Висновки експертиз і показання ОСОБА_1про знаряддя злочину,
кількість ударів та їх локалізацію узгоджуються між собою і
віддзеркалюють дійсний перебіг подій та вказують на спрямованість
умислу винної щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та
позбавлення життя потерпілого.
Тому доводи ОСОБА_1про небажання вбивати похилого віку
ОСОБА_5, були ретельно перевірені судом і обгрунтовано визнані
безпідставними.
Таким чином, суд, перевіривши зібрані у справі докази, дійшов
правильного висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1та ОСОБА_2 у
вчинених ними злочинах і належним чином умотивував своє рішення,
яке є переконливим і законним.
Злочинні дії винних судом кваліфіковані правильно.
Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 є
осудною особою.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував характер та
ступінь тяжкості злочинів вчинених винною.
Суд навів низку обставин, що, на його думку, пом'якшують
покарання, а сукупність перерахованих у вироку обставин дали суду
підстави призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Своє рішення, з урахуванням того, що у справі
не встановлено обставин, що обтяжують покарання, суд належним
чином умотивував і колегія суддів знаходить його переконливим.
Доводи прокурора про неправильне застосування судом
кримінального закону щодо ОСОБА_1не можна визнати обгрунтованим.
У той же час, колегія суддів не може погодитися із рішенням
суду про призначення ОСОБА_2 покарання, яке на думку колегії не
відповідає особі винного і тяжкості злочину вчиненого ним.
Суд у вироку вказав, що ОСОБА_2 вчинив умисний злочин
середньої тяжкості з корисливих мотивів.
Суд зазначив, що ОСОБА_2 неодноразово судимий, за місцем
відбування покарання характеризувався негативно, а за місцем
проживання - посередньо, не має постійного місця роботи.
З місць позбавлення волі ОСОБА_2 звільнився за відбуттям
всього строку покарання і новий злочин вже вчинив через 4 місяці
після звільнення.
Одночасно, визнавши, що ОСОБА_2 щиро розкаявся та відшкодував
збитки, суд призначив винному 3 місяці арешту.
Проте, приймаючи таке рішення суд залишив поза увагою як
вимоги закону, так і роз'яснення, що містяться у Постанові Пленуму
Верховного Суду України "Про практику призначення судами
кримінального покарання" № 7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
від 24 жовтня 2003
року.
З огляду на наведене колегія суддів знаходить за можливе
задовольнити подання прокурора в частині неправильного призначення
покарання ОСОБА_2, оскільки, з урахуванням скоєного ним та даних
про особу ОСОБА_2, призначене йому покарання слід визнати
недостатнім для його виправлення і перевиховання.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи у суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 квітня
2007 року в частині засудження ОСОБА_2за ст. 198 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
скасувати, а справу щодо нього у цій частині направити
на новий судовий розгляд.
У решті цей вирок та в цілому щодо ОСОБА_1залишити без зміни.
Судді:
Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Кузьменко О.Т.