У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів за участю прокурора та адвокатів
Заголдного В.В. та Пивовара В.Ф. Морозової С.Ю. ОСОБА_1 і
ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні 26 липня 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок
Iвано-Франківського міського суду Iвано-Франківської області від
12 вересня 2006 року, яким засуджено:
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_1,
немаючого судимості,
за ч. 3 ст. 303 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік шість місяців виправних
робіт з відрахуванням в доход держави 15 відсотків заробітку, за
ч. 4 ст. 303 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки виправних робіт з відрахуванням в
доход держави 15 відсотків заробітку, а на підставі ст. 70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів йому призначено два
роки виправних робіт з відрахуванням в доход держави 15 відсотків
заробітку,
ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_2,
немаючого судимості,
за ч. 3 ст. 303 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст.
69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік шість місяців виправних
робіт з відрахуванням в доход держави 15 відсотків заробітку, за
ч. 4 ст. 303 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки виправних робіт з відрахуванням в
доход держави 15 відсотків заробітку, а на підставі ст. 70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів йому призначено два
роки виправних робіт з відрахуванням в доход держави 15 відсотків
заробітку,
установила:
ОСОБА_4 й ОСОБА_3 визнано винуватими у тому, що вони у складі
організованої групи, ще одним учасником якої був ОСОБА_5 (вже
засуджений), упродовж 2000-2003 років на території міста
Iвано-Франківська займалися сутенерством, втягували жінок, у тому
числі неповнолітніх у заняття проституцією шляхом погроз, шантажу
та обману. Примушували їх надавати сексуальні послуги за плату.
Ухвалою Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 6
листопада 2006 року ( rs277645 ) (rs277645)
вирок залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові
рішення щодо ОСОБА_4 й ОСОБА_3, а справу - направити на новий
судовий розгляд. Твердить, що суд необгрунтовано застосував
правила ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, призначив засудженим
надмірно м'які покарання винуватим і з порушенням ст. 70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Не врахував, що винуваті вчинили тяжкі
злочини, у складі організованої групи, щодо неповнолітніх, права
котрих у судовому засіданні не були захищені.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
який частково підтримав доводи касаційного подання, виступи
захисників - адвокатів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які просили відмовити у
задоволенні касаційного подання, думку прокурора щодо скасування
судових рішень через м'якість призначених покарань засудженим,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів дійшла до наступного.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у
сутинерстві, а також у примушуванні і втягненні організованою
групою у заняття проституцією неповнолітніх, тобто у вчиненні
злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303 і ч. 4 ст. 303 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, та призначаючи їм покарання із застосуванням ст. 69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у вигляді виправних робіт, місцевий суд
послався виключно на пом'якшуючі відповідальність обставини
зокрема на те, що з моменту вчинення злочинів пройшов значний час,
раніше ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не судимі, позитивно характеризуються,
мають на утриманні дітей. Разом із тим, суд не врахував тяжкості
та конкретних обставин злочинів, які вчинювались ними у складі
організованої групи і стосовно неповнолітніх потерпілих. Оминула
увагою ці дані й апеляційна інстанція, залишивши вирок суду без
зміни.
За таких обставин вирок та ухвала підлягає скасуванню за
м'якістю призначених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 покарань.
У тому разі, якщо буде підтверджено винуватість ОСОБА_3 і
ОСОБА_4 у вчиненні зазначених злочинів, призначені їм покарання, в
тому числі й у вигляді виправних робіт слід вважати м'якими,
оскільки не відповідають вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
зокрема ступеню тяжкості вчинених злочинів.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора задовольнити частково.
Вирок Iвано-Франківського міського суду Iвано-Франківської
області від 12 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду
Iвано-Франківської області від 6 листопада 2006 року ( rs277645 ) (rs277645)
щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу - направити
на новий судовий розгляд.
Судді:
Заголдний В.В. Редька А.I. Пивовар В.Ф.