У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Таран Т.С., Косарєва В.I.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві " 24 " липня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_2
та ОСОБА_1 на судові рішення щодо них.
Вироком Феодосійського міського суду Автономної Республіки
Крим від 23 травня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
громадянин України, не судимий,
засуджений за ч.2 ст.368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років
позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна та з
позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком
на 2 роки.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
громадянин України, не судимий,
засуджений за ч.2 ст.368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна та з
позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком
на 2 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на
користь ОСОБА_3 750 грн..
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14
вересня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 змінено. В частині
засудження ОСОБА_1 за епізодом отримання хабара в сумі 250 доларів
США в кінці листопада 2004 року вирок суду скасовано і справу
провадженням закрито. В решті вирок залишено без зміни.
Вироком суду з урахуванням змін, внесених судом апеляційної
інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними в тому, що вони,
будучи службовими особами, які займають відповідальне становище,
за попередньою змовою групою осіб, повторно, у період часу з
жовтня 2004 року по 7 жовтня 2005 року вимагали та отримували від
ОСОБА_4 і ОСОБА_3 хабарі за невиконання в інтересах третіх осіб
певних дій, що пов'язані з використанням службового становища
засуджених як слідчого та помічника прокурора у Керченській
міжрайонній природоохоронній прокуратурі, за обставин, викладених
у вироку.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1 стверджує, що не мав відношення до
діяльності потерпілих у справі, які його обмовили з допомогою
працівників УБОЗу, що у справі відсутні допустимі докази його
винуватості, слідство проведене неповно і однобічно, а висновки
суду не відповідають фактичним обставинам справи. Також ОСОБА_1
стверджує про порушення правил підсудності в першій інстанції,
незмінності складу суду апеляційної інстанції, необгрунтоване
вирішення цивільного позову, позбавлення його можливості
ознайомитися з аудіо- та відеозаписами, і просить судові рішення
скасувати, а справу закрити за недоведеністю його вини;
- засуджений ОСОБА_2 заперечує висновки суду щодо фактичних
обставин справи, стверджує про однобічність і неповноту слідства і
суду, про завідомо неправдиві показання свідків, фальсифікацію
доказів, порушення вимог закону при їх збиранні. ОСОБА_2 заперечує
займання ним відповідального становища, перебування діяльності
потерпілих у сфері його повноважень, посилається на те, що
потерпілі його обмовили, що суд безпідставно не застосував ст.69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і задовольнив цивільний позов, та просить
судові рішення скасувати і постановити виправдувальний вирок.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні
скарги задоволенню не підлягають.
Перевірка відповідності висновків суду фактичним обставинам
справи, повноти і всебічності слідства та правдивості показань
свідків і потерпілих виходить за межі касаційного провадження при
розгляді касаційних скарг на вироки місцевих судів та на ухвали
апеляційних судів, що постановлені відносно цих вироків.
Підсудність даної справи Феодосійському місцевому суду
визначена апеляційним судом Автономної Республіки Крим відповідно
до вимог закону.
Правило незмінності складу суду стосується лише судового
розгляду справи в суді першої інстанції.
Шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодування за рахунок
винного чи осіб, які за законом несуть матеріальну
відповідальність за його дії. Кримінальна відповідальність є
персональною і жодне підприємство, установа чи організація не
зобов'язані нести матеріальну відповідальність за злочинні дії
своїх працівників.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б
вимагали скасування обвинувального вироку в касаційному порядку,
перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Спір про належність майна, конфіскованого в доход держави,
підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Наведені у вироку обставини, що пом'якшують покарання, дали
суду підстави обрати ОСОБА_2 мінімальне покарання, передбачене у
санкції ч.2 ст.368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Призначення більш
м'якого покарання, ніж передбачено законом, є правом суду, яке він
може використати за наявності обставин, які не тільки
характеризують особу винного, але й істотно знижують ступінь
тяжкості вчиненого злочину.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для
внесення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у
касаційний розгляд з метою скасування судових рішень щодо них з
мотивів, наведених у скаргах засуджених.
Керуючись ст.394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
у х в а л и л а :
відмовити в задоволенні касаційних скарг засуджених ОСОБА_2
та ОСОБА_1
судді:
Синявський О.Г. Таран Т.С. Косарєв В.I.