У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів
Кривенди О.В., Скотаря А.М.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на
судові рішення щодо нього.
Вироком Володимирецького районного суду Рівненської області
від 13 липня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного
суду Рівненської області від 19 вересня 2006 року,
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 128 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік
обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком тривалістю один рік.
ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 3 квітня 2006 року,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у коридорі свого
помешкання в IНФОРМАЦIЯ_2 здійснив декілька пострілів по вхідних
дверях будинку з малокаліберної рушниці, заподіявши тяжкі тілесні
ушкодження своїй матері - ОСОБА_2., яка в цей час знаходилася за
дверима.
У касаційній скарзі засуджений зазначає, що справа щодо нього
підлягала закриттю у зв'язку з примиренням його та потерпілої,
проте суд першої інстанції постановив обвинувальний вирок.
Крім того, ОСОБА_2. зазначає, що в квітні 2006 року він був
притягнутий до адміністративної відповідальності за ті ж дії, за
які засуджений вироком суду.
Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу -
закрити.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з
таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного
у вироку злочину грунтується на доказах, зібраних у встановленому
законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно
оцінених судом, і є обгрунтованим.
Цей висновок, зокрема, грунтується на фактичних даних,
встановлених показаннями засудженого ОСОБА_1., потерпілої
ОСОБА_2., висновком судово-медичної експертизи від НОМЕР_1.
Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ст. 128 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є
правильною.
Як видно з матеріалів справи, потерпіла не заявляла
клопотання про звільнення ОСОБА_1. від кримінальної
відповідальності у зв'язку з примиренням, а лише просила його
суворо не карати, а тому доводи касаційної скарги щодо
необгрунтованого засудження ОСОБА_1. колегія суддів вважає
безпідставними.
Доводи скарги про те, що ОСОБА_1. було притягнуто до
адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення, а
тому, на його думку, це є обставиною, що виключає провадження в
кримінальній справі, є також необгрунтованими, оскільки чинним
Кодексом України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
не передбачена відповідальність за дії, у вчиненні яких згідно з
вироком суду визнаний винним засуджений.
Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд першої інстанції
дотримався вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, врахував ступінь
тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, що
пом'якшують покарання, і призначив йому покарання, яке є
необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових
злочинів.
Оскільки передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого
відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи
до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
судді:
Коновалов В.М. Кривенда О.В. Скотарь А.М.