Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - Сеньків А.І.

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Львівнадраресурс" товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрнадраресурс"

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 р.

у справі № 2а-9646/10/1370 (№ 876/8570/14)

за позовом Дочірнього підприємства "Львівнадраресурс" товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрнадраресурс"

до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У жовтні 2010 року Дочірнє підприємство "Львівнадраресурс" товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрнадраресурс" (далі - позивач, ДП "Львівнадраресурс" ТОВ "НВП "Укрнадраресурс") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, Самбірської ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.07.2010 р. № 0000062301/2 та № 0000222301/2.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 р. направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 11.02.2010 р. по 19.02.2010 р. на підставі направлення від 11.02.2010 р. № 231/278, згідно наказів від 03.11.2008 р. № 234, від 18.02.2010 р. № 27, посадовими особами податкового органу була проведена позапланова виїзна перевірка ДП "Львівнадраресурс" ТОВ "НВП "Укрнадраресурс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.10.2006 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт від 24.02.2010 р. № 75/23-01/34434836 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - підпунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункті 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток всього у суму 951 912 грн., зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за IV квартал 2006 року на суму 117 485 грн. та збільшено за ІІІ квартал 2009 року на суму 95 455 грн., за IV квартал 2009 року на суму 84 006 грн.; - підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 60 132,07 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми "Р": - від 11.10.2010 р. № 0000212301/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1 393 394,25 грн., з яких 917 268,25 грн. - за основним платежем та 476 126 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; - від 11.10.2010 р. № 0000222301/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 087,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

Як убачається з пояснень позивача, за наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень, ДПА у Львівській області прийнято рішення № 16599/10/25-005/685 про результати розгляду повторної скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 р. № 0000062301/10 (№ 0000062301/1) в частині 34 643,75 грн. основного платежу по податку на прибуток в частині рішення ДПІ у Старосамбірському районі від 14.05.2010 р. № 58/23-034/1684 про результати первинної скарги, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 05.03.2010 р. № 0000062301/10 (від 14.05.2010 р. (№ 0000062301/1) рішення ДПІ у Старосамбірському районі рішення від 14.05.2010 р. № 58/23-034/1684 залишено без змін, донараховано 5 087,60 грн., штрафної (фінансової) санкції відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за заниження податку на прибуток, а скаргу позивача від 25.05.2010 р. - без задоволення.

ДПС України, за наслідками адміністративного оскарження, прийнято рішення від 06.10.2010 р. № 21094/7/25-0515 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 05.03.2010 р. № 0000062301/10 (від 14.05.2010 р. № 0000062301/1) з урахуванням рішення ДПА у Львівській області від 23.07.2010 р. № 16599/10/25-005/685, прийнятого за розглядом повторної скарги (податкові повідомлення-рішення від 26.07.2010 р. № 0000062301/2 і № 0000222301/2) та рішення ДПА у Львівській області від 20.08.2010 р. № 18851/10/25-005/785 про результати розгляду скарги, а скаргу - без задоволення.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем під час розгляду справи не було надано достатніх доказів на спростування висновків податкового органу, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані протиправними та не підлягають скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частин четвертої та п'ятої цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.

В даному випадку висновок про правомірність визначення позивачу спірних податкових зобов'язань, судами попередніх інстанцій було зроблено без належного дослідження доводів позивача та доказів, що містяться в матеріалах справи, а з посиланням лише на обставини викладені в акті перевірки, результатів судово-економічної експертизи та матеріали кримінальної справи, по якій відповідний вирок не винесено.

При цьому, обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи неповноту дослідження судами обставин справи, що виключає можливість перевірки правильності ухвалених у справі рішень, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Львівнадраресурс" товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрнадраресурс" - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2015 р. у справі № 2а-9646/10/1370 (№ 876/8570/14) - скасувати.

Справу № 2а-9646/10/1370 (№ 876/8570/14) направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.