У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі :
 
     головуючого
 
     Коновалова В.М.,
 
     суддів
 
     Кривенди О.В., Скотаря А.М.,
 
     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційними скаргами  захисника  ОСОБА_1  та
засудженого ОСОБА_2 на судові рішення щодо нього.
 
     Вироком  Баглійського  районного  суду  м.  Дніпродзержинська
Дніпропетровської області від 12 квітня 2006 року
 
     ОСОБА_2,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
 
     засуджено за ч. 2 ст. 121 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  вісім
років позбавлення волі.
 
     Ухвалою апеляційного суду  Дніпропетровської  області  від  7
вересня 2006 року зазначений вирок залишено без зміни.
 
     ОСОБА_2  визнано  винним  у  тому,  що  він,   за   обставин,
викладених  у  вироку,  IНФОРМАЦIЯ_2,  приблизно  о  17-й  годині,
зустрівши на вулиці Матросова у м.  Дніпродзержинську  нетверезого
ОСОБА_3., з яким у нього  склалися  неприязні  стосунки,  під  час
сварки, що виникла між ними, побачивши  у  ОСОБА_3.  в  руці  ніж,
умисно завдав потерпілому декілька ударів руками в обличчя,  після
чого  повалив  його  на  землю  та  продовжував  бити,  заподіявши
потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.
 
     У касаційній скарзі  засуджений  посилається  на  неправильне
застосування судами кримінального закону і  вважає,  що  його  дії
необхідно кваліфікувати за ст. 124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Крім того, у  цій  скарзі  мовиться  про  допущені  в  справі
істотні   порушення   вимог   кримінально-процесуального   закону,
оскільки, суд не взяв  до  уваги  постанову  прокурора  про  зміну
обвинувачення  в  суді,  в  якій  було  вказано  про  необхідність
перекваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Просить судові рішення  щодо  нього  скасувати,  а  справу  -
направити на новий судовий розгляд.
 
     У касаційній скарзі захисника ОСОБА_1йдеться про однобічність
і  неповноту  досудового  і  судового  слідства,   невідповідність
висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам  справи.
Захисник   просить   змінити   судові   рішення   щодо    ОСОБА_2,
перекваліфікувавши його дії з ч.2 ст. 121 на ст.  124  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційних
скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню  з
таких підстав.
 
     Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні  зазначеного
у вироку злочину грунтується на доказах, зібраних у  встановленому
законом  порядку,  досліджених  у  судовому   засіданні,   належно
оцінених судом, і є обгрунтованим.
 
     Цей  висновок,  зокрема,  грунтується  на  фактичних   даних,
встановлених   показаннями   засудженого   ОСОБА_2,    потерпілого
ОСОБА_3., свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6  ОСОБА_7.,  висновком
судово-медичної експертизи  відНОМЕР_1,  протоколом  огляду  місця
події  від  IНФОРМАЦIЯ_2,  протоколом  огляду  трупа  ОСОБА_3  від
IНФОРМАЦIЯ_2, протоколом відтворення обстановки і  обставин  події
за участю засудженого від IНФОРМАЦIЯ_3
 
     Дії засудженого правильно кваліфіковані за  ч.2  ст.  121  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Колегія  суддів  вважає  необгрунтованими  доводи  касаційних
скарг щодо необхідності кваліфікації дій ОСОБА_2  за  ст.  124  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , оскільки судом було встановлено, що  відносно
винного не було вчинено суспільно небезпечного  посягання,  яке  б
створювало невідкладну необхідність у заподіянні шкоди ОСОБА_3
 
     Доводи скарги  засудженого  щодо  істотного  порушення  судом
вимог кримінально-процесуального закону  також  є  безпідставними,
оскільки, як видно з протоколу судового засідання, після винесення
прокурором   постанови   про   зміну   обвинувачення,   потерпілий
підтримував обвинувачення у раніше пред'явленому  обсязі,  а  тому
суд, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2
ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , не допустив порушень закону  (а.с.
220).
 
     Доводи  касаційної  скарги  захисника  щодо  однобічності   і
неповноти  досудового   і   судового   слідства,   невідповідності
висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам  справи,
відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         не є предметом
розгляду суду касаційної інстанції.
 
     Призначаючи ОСОБА_2. покарання, суд першої інстанції,  з  чим
погодився й апеляційний суд, дотримався вимог ст.  65  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          і  призначив  йому  покарання,  яке  є  необхідним  і
достатнім  для  виправлення  засудженого  і   попередження   нових
злочинів.
 
     Iстотних порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,
які перешкодили  чи  могли  перешкодити  суду  повно  та  всебічно
розглянути  справу  і  постановити   законний,   обгрунтований   і
справедливий вирок при перевірці судових  рішень  щодо  ОСОБА_2  у
касаційному порядку не виявлено.
 
     Оскільки передбачені ч. 1 ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підстави для скасування або зміни судових рішень щодо  засудженого
відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення  справи
до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб,  зазначених  у  ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Керуючись ст. 394 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -
 
                        у х в а л и л а :
 
     у задоволенні касаційних  скарг  ОСОБА_2  та  його  захисника
ОСОБА_1 відмовити.
 
                              судді:
 
     Коновалов В.М.  Кривенда О.В.   Скотарь А.М.