У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Пивовара В.Ф., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на
судові рішення у даній справі.
Вироком Єнакіївського міського суду Донецької області від 26
вересня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше неодноразово судимий, останній раз
1 червня 1999 року за ч.ч.2,3 ст.140,
ч.2 ст.215-3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років
позбавлення волі,
засуджений:
- за ч.2 ст.393 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення
волі;
- - за ч.2 ст.289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 7 років
позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 до
призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за
попереднім вироком та остаточно визначено 8 років позбавлення
волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він,
відбуваючи покарання за вироком Володарського районного суду
Донецької області у виді позбавлення волі строком 6 років у
колонії-поселення Єнакіївської виправної колонії НОМЕР_1, що
розташована по АДРЕСА_1 в ніч на 28 серпня 2002 року, за
попередньою змовою з ОСОБА_2, за обставин наведених у вироку, втік
з території колонії - поселення.
Крім того, ОСОБА_1, з метою використання транспортного засобу
для втечі з місця позбавлення волі, проник у гараж, що
розташований на території колонії-поселення, де заволодів
мотоциклом Ява-350 державний номер НОМЕР_2, що належав ОСОБА_3
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 2 лютого 2007
року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що
справа щодо нього сфабрикована. Просить його дії перекваліфікувати
з ч.2 ст.393 на ч.1 ст.390 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки
колонія-поселення не є місцем позбавлення волі. Вказує на те, що
мотоцикл ОСОБА_3 не викрадав, а останній надав йому його за
винагороду.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у
задоволенні скарги слід відмовити.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду
про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих
злочинів та кваліфікацію його дій за ч.2 ст.393 та ч.2 ст.289 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
відповідають фактичним обставинам справи, які
встановлені з урахуванням усіх як об'єктивних, так і суб'єктивних
факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних
обставин події та грунтуються на зібраних у справі доказах.
Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_3,
показаннями свідка ОСОБА_2 та інших вказаних у вироку свідків,
даними протоколів слідчих дій та письмовими доказами.
Суди як першої, так й апеляційної інстанції ретельно
перевіряли доводи засудженого ОСОБА_1 аналогічні тим, що викладені
у його касаційній скарзі, про неправильну кваліфікацію його дій за
ч.2 ст.393 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та необгрунтованість засудження
за ч.2 ст.289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Викладені в судових рішеннях
мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не
відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить
обгрунтованими. ОСОБА_1 відбував покарання за попереднім вироком у
виді позбавлення волі у колонії-поселення, що є місцем позбавлення
волі. Тому підстав для перекваліфікації його дій з ч.2 ст.393 на
ч.1 ст.390 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, про що йдеться у касаційній
скарзі, не має.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних
порушень при збиранні, дослідженні й оцінені доказів, які б
ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність
кваліфікації дій ОСОБА_1, судом касаційної інстанції не
встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та допустимих
доказах.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є
справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
підстав для зміни судових рішень у цій частині також не має.
Таким чином, не знаходячи передбачених ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для призначення даної справи до розгляду,
керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1на вирок
Єнакіївського міського суду Донецької області від 26 вересня 2006
року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 2 лютого
2007 року відмовити.
С у д д і:
Редька А.I Пивовар В.Ф. Заголдний В.В.