У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     Колегія  суддів  Судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:
     головуючого
     Присяжнюк Т.I.,
     суддів
     Глоса Л.Ф., Філатова В.М.,
     за участю прокурора
     Сушко Т.М.,
     потерпілої
     ОСОБА_2
 
     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційною  скаргою  законного  представника
засудженого ОСОБА_1 на вирок судової палати у кримінальних справах
апеляційного  суду  м.  Києва  від  25  квітня  2007  року,   яким
засуджено:
 
     ОСОБА_3,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження, громадянина України, судимого у 2006
році за ч. 3 ст. 185, ст. 104 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,
 
     - за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  12  років
позбавлення волі,
 
     - за ч.  4  ст.  152  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  10  років
позбавлення волі,
 
     - за  ч.  2  ст.  185  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3   роки
позбавлення волі,  на  підставі  ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
призначено 12 років позбавлення волі, а  на  підставі  ст.  71  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
          остаточно  призначено  13  років  позбавлення
волі.
 
     ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за вчинення  згвалтування
ОСОБА_4, в умисному вбивстві, поєднаному із  згвалтуванням,  та  у
незаконному заволодінні майном потерпілої за таких обставин.
 
     ОСОБА_3 16 листопада  2006  року  приблизно  в  00  годин  15
хвилин,  перебуваючи  у  стані  алкогольного  сп'яніння,   поблизу
зупинки  громадського  транспорту  "Перша  лінія"  неподалік   від
АДРЕСА_1 зустрівши ОСОБА_4, вирішив її  згвалтувати  та  позбавити
життя.
 
     З цією метою ОСОБА_3 спочатку завдав удар кулаком по  обличчю
ОСОБА_4, від чого вона впала за землю,  потім  продовжив  бити  її
ногами та здавлювати її шию руками, після чого, перемістивши її  у
лісосмугу, де, усвідомлюючи, що потерпіла перебуває у безпорадному
стані і не може чинити опір,  та  знявши  з  неї  взуття  й  одяг,
згвалтував.
 
     Смерть ОСОБА_4 настала  в  результаті  отриманих  нею  тяжких
тілесних ушкоджень у виді відкритої черепно-мозкової травми.
 
     Після цього ОСОБА_3 таємно викрав майно, що належало  ОСОБА_4
на загальну суму 1785 грн.
 
     У касаційній скарзі законний представник засудженого  ОСОБА_1
просить пом'якшити ОСОБА_3 покарання, мотивуючи тим, що  судом  не
враховано всіх даних про його особу, зокрема,  його  неповнолітній
вік, позитивну характеристику, а також те, що він щиро розкаявся у
вчиненому та сприяв розкриттю злочину.
 
     Заслухавши  доповідача,  потерпілу,  яка  просила   касаційну
скаргу залишити без задоволення, прокурора, яка просила  касаційну
скаргу залишити без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_3 - без зміни,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія
суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
 
     Винність ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за обставин,  викладених
у вироку, доведена зібраними у справі доказами, у тому числі  його
показаннями, в яких він визнав себе повністю винним та пояснив, що
дійсно 16 листопада 2006 року приблизно  в  00  годин  30  хвилин,
побачивши на вулиці ОСОБА_4, яка у грубій формі відмовилась з  ним
розмовляти, на що він завдав їй удар по обличчю, а коли  потерпіла
впала,  продовжив  завдавати  їй  удари  ногами  по  голові.  Коли
потерпіла перестала кричати, він  вирішив  її  згвалтувати.  Після
цього забрав її прикраси та мобільний телефон. Також  пояснив,  що
після побиття потерпіла перестала подавати ознаки  життя,  він  не
звертав уваги на те, чи вона жива, чи мертва.
 
     Свої  показання  ОСОБА_3  підтвердив  під   час   відтворення
обстановки та обставин події злочину  (т.  2  а.с.  162-169,  а.с.
186-187).
 
     Згідно з висновком судово-медичної  експертизи  ОСОБА_4  були
спричинені  тілесні  ушкодження  у   виді   саден,   крововиливів,
переломів та відкритої  черепно-мозкової  травми,  внаслідок  якої
настала смерть потерпілої.
 
     Про  те,  що  стосовно  ОСОБА_4  було  вчинене  згвалтування,
свідчать     результати     у      вбачається      з      висновку
судово-криміналістичної експертизи на  одязі  потерпілої  виявлено
волокно спільної родової належності з волокнами,  які  входили  до
складу светра, що належав ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 215-220).
 
     На підставі аналізу зазначених доказів та ретельної перевірки
інших  матеріалів  справи,  у  тому  числі   показань   потерпілої
ОСОБА_2 - дочки загиблої, свідка ОСОБА_5, який  підтвердив,  що  в
той  вечір  ОСОБА_3  вживав  алкогольні  напої,  свідків  ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даних протоколів огляду місця
події,   огляду   та   вилучення,   впізнання,   судом   правильно
встановлено, що ОСОБА_3  згвалтував  ОСОБА_4,  в  результаті  чого
настали тяжкі наслідки - смерть потерпілої та її умисне  вбивство,
поєднане із згвалтуванням, та таємне викрадення майна, і його  дії
вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 185, п. 10 ч. 2  ст.
115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд  відповідно  до  вимог
ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         врахував дані про його особу, в тому
числі й ті, на які є посилання у касаційній  скарзі,  і  правильно
призначив йому покарання в межах санкції статті  закону,  за  яким
його визнано винним.
 
     Тому підстав для пом'якшення покарання, як про це  поставлено
питання у касаційній  скарзі  законного  представника  засудженого
ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.
 
     Керуючись статтями 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                            УХВАЛИЛА:
 
     Касаційну скаргу законного представника  засудженого  ОСОБА_1
залишити без задоволення.
 
     Вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду
м. Києва від 25 квітня 2007 року щодо ОСОБА_3залишити без зміни.
 
                             СУДДI :
 
     Присяжнюк Т.I. Філатов В.М. Глос Л.Ф.