У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
      Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
 
                 у кримінальних справах у складі:
 
     Головуючого
 
     Міщенка С.М.
 
     суддів
 
     Вус С.М., Кліменко М.Р.
 
     за участю прокурора
 
     Сорокіної О.А.
 
     та засудженого
 
     ОСОБА_1
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженого  ОСОБА_1  на
вирок Талалаївського районного суду Чернігівської  області  від  9
лютого 2006 року, яким засуджено
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     уродженця та мешканця смт. Варва
 
     Чернігівської області,
 
     раніше не судимого -
 
     за ст. 286 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки  позбавлення
волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
 
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування призначеного покарання з  іспитовим  строком  на  2
роки.
 
     Відповідно до ст. 1 п. "е" Закону України "Про амністію"  від
31.05.2005  року  ( 2591-15 ) (2591-15)
          ОСОБА_1  звільнено  від  відбування
призначеного покарання.
 
     Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 18 травня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
 
     ОСОБА_1 засуджено за те,  що  він  IНФОРМАЦIЯ_2,  близько  18
години 40 хвилин, керуючи незареєстрованим у встановленому порядку
мотоциклом IЖ-П  "Спорт-350",  перебуваючи  у  стані  алкогольного
сп'яніння  та  рухаючись  по  вул.  Космонавтів   в   смт.   Варва
Чернігівської області з увімкненим лівим покажчиком  повороту,  на
порушення п.п. 2.9 "в", 2.9 "а", 12.4,  11.  2,  1.4,  9.4  Правил
дорожнього руху України, ввів в оману водія  автомобіля  ВАЗ-2103,
який  під'їхав  до  перехрестя  вулиць  Космонавтів  -  Миру,  щоб
здійснити поворот ліворуч. При цьому, мотоцикліст створив аварійну
ситуацію, а коли потерпілий, з метою уникнути зіткнення,  повернув
ліворуч, то ОСОБА_1 в останній момент почав виїзд  на  свою  смугу
руху,  де  допустив  зіткнення  з  передньою  частиною  автомобіля
ВАЗ-2103   під   керуванням   ОСОБА_2.    У    результаті    даної
дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_3 помер.
 
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий  розгляд
із-за неправильного застосування кримінального закону та істотного
порушення  кримінально-процесуального  закону.  На   обгрунтування
своїх вимог вказує на те, що суд  неправильно  встановив  фактичні
обставини  справи,  не  усунув  суперечності   у   показаннях   як
потерпілого так і свідків. Також зазначає, що суд не взяв до уваги
його показання щодо обставин пригоди.
 
     Заслухавши доповідь судді, виступ засудженого  ОСОБА_1,  який
підтримав   свою   касаційну   скаргу,   думку    прокурора    про
обгрунтованість касаційної скарги  та  скасування  судових  рішень
щодо засудженого,  перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи  скарги,  колегія  суддів  вважає,  що   касаційна   скарга
засудженого підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     У відповідності до вимог  ст.  327  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
обвинувальний вирок постановляється лише при умові,  коли  в  ході
судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена,
тобто висновки суду повністю підтверджені матеріалами справи,  які
перевірені в судовому засіданні.
 
     У порушення цих вимог, а також роз'яснень  постанови  Пленуму
Верховного Суду України від 29 червня  1990  року  з  послідуючими
змінами "Про виконання судами  України  законодавства  і  постанов
Пленуму  Верховного  Суду  України  з  питань  судового   розгляду
кримінальних справ і постановлення вироку" суд не дав аналізу усіх
зібраних  у  справі  доказів,  тобто  всіх  фактичних  даних,  які
містяться в показаннях засудженого, потерпілих, свідків  та  інших
джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, а
обмежився лише наведенням їх показань та перерахуванням протоколів
слідчих дій та висновків експертиз, при  цьому  не  усунув  наявні
протиріччя.
 
     Так, як убачається з вироку, засуджений  ОСОБА_1  заперечував
свою винуватість у дорожньо-транспортній події.
 
     У вироку також наведені показання  потерпілого  ОСОБА_2.,  що
він давав в процесі  попереднього  та  судового  слідства,  які  є
непослідовними, однак суд не з'ясував причину зміни його  показань
щодо  виниклої  дорожньої  події.  Також  існують  суперечності  в
наведених показаннях свідків, які суд не усунув.
 
     Судом також наведені висновки судово-автотехнічних  експертиз
з  посиланням  на  аркуші  справи  36-362,  на  яких  ці  висновки
відсутні.
 
     У вироку перераховано відповіді, які давались експертами  при
проведенні судово-автотехнічної експертизи від 20 липня 2001  року
(а.с. 68-73 т. 1) та  додаткової  судово-автотехнічної  експертизи
від 16 грудня 2005 року (а.с. 339-341 т. 1).
 
     Однак, як  убачається  з  протоколу  судового  засідання  суд
послався на висновок додаткової  судово-автотехнічної  експертизи,
як на доказ винуватості ОСОБА_1, не  дослідивши  його  у  судовому
засіданні.
 
     Крім того, судом  порушені  норми  кримінально-процесуального
закону,    оскільки    суд    доручив    призначення    додаткової
судово-автотехнічної експертизи слідчим органам. У  той  час  суду
слід було при отриманні додаткових даних відтворення, дослідити їх
у судовому засіданні і  у  відповідній  ухвалі  навести  необхідні
експерту вихідні дані, що визнані  вірогідними  і  грунтуються  на
матеріалах справи.
 
     Однак цього не було зроблено і за наявності різних даних щодо
обставин події не були досліджені всі варіанти окремо.
 
     Крім того, визнавши, що ОСОБА_1  вчинив  дорожньо-транспортну
пригоду у стані сп'яніння, суд не дослідив це питання,  незважаючи
на заперечення засудженим цього факту.
 
     Наведені  порушення  не  були   усунуті   судом   апеляційної
інстанції, тому судові рішення щодо ОСОБА_1, постановлені як судом
першої так і апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.
 
     Колегія суддів вважає, що під час  досудового  слідства  були
допущенні  такі   істотні   порушення   кримінально-процесуального
закону, які виключають можливість постановлення вироку.
 
     Так, як убачається з  протоколу  судового  засідання  ОСОБА_1
посилався на фальсифікацію доказів по справі, зокрема, схеми  ДТП,
даних щодо наявності в крові  алкоголю  у  нього  та  померлого  в
результаті вказаної події ОСОБА_3.
 
     З метою виключення сумнівів з приводу  достовірності  наявних
доказів,  справу  слід  направити   для   проведення   додаткового
розслідування,  в  процесі  якого  слід  перевірити  достовірність
наявних   у   матеріалах   спарви   схем   ДТП,   зокрема,   схеми
дорожньо-транспортної  події  від  IНФОРМАЦIЯ_2  (а.с.  9  т.  1).
Перевірити твердження ОСОБА_1 щодо вилучення з  матеріалів  справи
первинної схеми ДТП. З цього  приводу  допитати  свідків  на  яких
посилається ОСОБА_1 - ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6.  З'ясувати,  чи
підписували вони схему до протоколу огляду на місці події.
 
     З'ясувати причини  розбіжностей  щодо  присутності  на  місці
події  понятих,  оскільки  в  протоколі  огляду  місця  події  від
11.05.2001р. зазначені в якості понятих ОСОБА_7 та  ОСОБА_8,  а  у
схемі до огляду поняті - ОСОБА_6  та  ОСОБА_8,  при  цьому  підпис
останнього відсутній (т.1 а.с. 9).
 
     Для  встановлення  об'єктивних   даних,   детально   допитати
очевидців ДТП, понятих та інших осіб, присутніх при  огляді  місця
пригоди та складені схеми огляду.
 
     Шляхом відтворення обстановки та обставин  події,  за  участю
обвинуваченого   та    потерпілого,    можливо    із    залученням
свідків-очевидців  встановити  вихідні  дані,  що  грунтуються  на
матеріалах  справи  і   провести   додаткову   судово-автотехнічну
експертизу.
 
     Для об'єктивного вирішення питань за наявності  різних  даних
щодо обставин події доручити експерту  дати  науково-обгрунтований
висновок стосовно кожного з варіантів окремо.
 
     Перевірити посилання ОСОБА_1 щодо фальсифікації висновку  про
наявність в аналізах крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3. алкоголю.
 
     Дослідити  дані  журналу  реєстрації   аналізів   крові   для
з'ясування  причин  непослідовності  запису  відбору  аналізів   у
ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_1, виходячи  із  наявності  витягу  із
журналу,  з  якого  вбачається,  що  ОСОБА_2  поступив  у  лікарню
11.05.2001р. о 21 годині 30 хвилин, хоча зазначений за  порядковим
номером  перед  ОСОБА_1  та  ОСОБА_3,  які  поступили  у   лікарню
11.05.2001р., відповідно о 19 годині та 19 годині 50  хвилин  (т.1
а.с. 166).
 
     У цьому витягу зазначено про наявність у крові ОСОБА_1  0,7%о
алкоголю, а у ОСОБА_3. 1 %о алкоголю (т.1а.с. 166).
 
     У той час, згідно висновків судово-медичних експертиз у крові
ОСОБА_3. виявлено 0,7%о алкоголю (т.1а.с.  60-61),  а  у  висновку
щодо ОСОБА_1 відсутні дані про перебування його у стані  сп'яніння
після ДТП, при цьому аналіз крові на алкоголь  в  історії  хвороби
відсутній (т.1 а.с.54-56).
 
     Наведені  протиріччя  також  підлягають  усуненню   з   метою
об'єктивного встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди.
 
     При необхідності провести інші слідчі дії.
 
     Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395-396  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів -
 
     у х в а л и л а :< /span>
 
     касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
 
     Вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від
9 лютого 2006  року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Чернігівської
області від 18 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати,  а  справу
направити на нове розслідування.
 
     Судді: