У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
     головуючого-судді
     Міщенка С.М.
     суддів
     Вус С.М., Кліменко М.Р.
     та прокурора
     Вергізової Л.А.
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2007 року
кримінальну справу за  касаційною  скаргою  захисника  ОСОБА_2  на
вирок Летичівського районного  суду  Хмельницької  області  від  6
травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької  області
від 5 вересня 2006 року.
     Вироком Летичівського районного суду Хмельницької області від
6 травня 2006 року
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1народження,
     громадянина України, в силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     не судимий,
     засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі.
     На підставі статей 75 і 76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1
звільнено від відбування покарання  з  випробуванням  з  іспитовим
строком  1  рік  6  місяців  та  покладено  на  нього   відповідні
обов'язки.
     Стягнуто  з  ОСОБА_1  на  користь  ОСОБА_3  на  відшкодування
заподіяної шкоди 4000 грн.
     Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 5  вересня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
     ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за  умисне  заподіяння  1
січня  2005   року   середньої   тяжкості   тілесного   ушкодження
потерпілому ОСОБА_3 за обставин, викладених у вироку.
     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить  судові  рішення
щодо  засудженого  ОСОБА_1  скасувати,   а   справу   закрити   за
відсутністю  в  його  діях  складу  злочину.  При  цьому  захисник
посилається на  однобічність  судового  слідства,  невідповідність
висновків суду фактичним обставинам справи  та  істотне  порушення
вимог кримінально-процесуального закону, яке виразилося у тому, що
питання про відвід судді -  головуючого  у  справі  було  вирішено
всупереч вимог ст. 57 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Заслухавши   доповідача,   думку   прокурора   про   часткове
задоволення  касаційної  скарги,  скасування  судових   рішень   і
направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку  з  істотним
порушенням вимог  кримінально-процесуального  закону,  перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія
суддів вважає, що касаційна скарга захисника  підлягає  частковому
задоволенню з таких підстав.
     Відповідно до ч. 3 ст. 57  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  відвід
заявлений  голові  районного  (міського)  суду,  який  одноособово
розглядає справу, вирішується постановою міжрайонного  (окружного)
суду.
     Разом з тим, міжрайонні (окружні) суди, утворені на  підставі
ст. 26-1 Закону України від 5 червня  1981  року  "Про  судоустрій
України" ( 3018-14 ) (3018-14)
         , були ліквідовані після  внесення  до  нього
змін Законом України від 21 червня 2001 року "Про внесення змін до
Закону України "Про судоустрій України" ( 2531-14 ) (2531-14)
         і з липня 2001
року припинили свою діяльність.
     Незважаючи на внесення вказаних  змін  до  законодавства  про
судоустрій, відповідні зміни до ст.  57  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
законодавцем не вносилися.
     Разом з тим, вирішення питання  про  відвід  голів  районних,
міських  та  міськрайонних  судів  на  підставі  загальних   засад
судочинства перейшли до компетенції голів апеляційних судів.
     У цій конкретній справі підсудний ОСОБА_1  заявив  клопотання
про  відвід  головуючому,  який  одноособово  розглядав  справу  і
одночасно виконував обов'язки голови районного суду. Незважаючи на
те, що  відповідно  до  ч.  3  ст.  57  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
виконуючий обов'язки голови районного суду не мав права на розгляд
цієї заяви, він розглянув її по суті і постановою  від  24  лютого
2006 року залишив без задоволення (а.с. 184, 185, 188).
     Оскільки заяву про відвід було вирішено виконуючим  обов'язки
голови     районного     суду     всупереч      вимог      діючого
кримінально-процесуального закону, то відповідно до ч. 1  ст.  370
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , таке рішення судді колегія суддів  вважає
істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
     Крім того, в  апеляції  захисника  зазначена  обставина  була
наведена як одна із основних підстав для  скасування  вироку  щодо
ОСОБА_1, але апеляційний суд цю обставину, всупереч вимог ч. 2 ст.
377  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  без  наведення  належних  мотивів
залишив поза увагою.
     За таких обставин судові  рішення  підлягають  скасуванню,  а
справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого  суду
слід  розглянути  справу  щодо   ОСОБА_1   з   дотриманням   вимог
кримінально-процесуального закону.
     У зв'язку з тим, що судові рішення підлягають скасуванню лише
на підставі п.  1  ч.  1  ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  то
касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.  Що  ж
стосується доводів касаційної скарги  захисника  про  однобічність
судового слідства  та  невідповідність  висновків  суду  фактичним
обставинам справи, то вони не є предметом дослідження та  розгляду
касаційного суду, але  можуть  бути  поставлені  ним  перед  судом
першої інстанції при новому судовому розгляді справи.
     На  підставі  наведеного,  керуючись  статтями  394-396   КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                        У Х В А Л И Л А :
     касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
     Вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 6
травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької  області
від 5 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд.
                           С У Д Д I :
     Міщенко С.М. Вус С.М. Кліменко М.Р.