У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

      Коновалова В.М.

     суддів за участю прокурора

     Скотаря А.М., Кривенди О.В. Саленка I.В.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційним  поданням  прокурора,  який  брав
участь  у  розгляді  справи  судом  першої  інстанції   на   вирок
Жовтневого  районного  суду  м.  Кривого  Рога   Дніпропетровської
області від 4 листопада 2005 року та ухвалу колегії суддів судової
палати у кримінальних справах Апеляційного суду  Дніпропетровської
області від 18 січня 2006 року.

     Зазначеним вироком

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     немаючого судимості,

     засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі.

     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від відбування покарання з випробуванням 1 рік  з  покладенням  на
засудженого обов'язків, передбачених п.п. 3, 4  ч.  1  ст.  76  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     На підставі п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 23
червня 2005 року ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.

     Постановлено стягнути з засудженого  на  користь  потерпілого
ОСОБА_2 2090грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2006 року
вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

     Як визнав встановленим суд, 29 березня 2004 року близько  9-ї
години, знаходячись у квартирі  АДРЕСА_1,  ОСОБА_1  таємно  викрав
майно потерпілого ОСОБА_2, а  саме  цифрову  відеокамеру  вартістю
3150грн. та електродриль (перфоратор) вартістю 250грн.,  а  всього
на суму 3400грн.

     У касаційному поданні прокурор, який брав участь  у  розгляді
справи судом першої інстанції зазначає, що  суд  першої  інстанції
необгрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 3 на ч. 1 ст. 185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Просить скасувати постановлені  по  справі
судові рішення, а кримінальну справу направити  на  новий  судовий
розгляд.

     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора, який  підтримав  касаційне  подання,  обговоривши  його
доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія  суддів  вважає,
що касаційне подання задоволенню не підлягає.

     Судом правильно встановлені фактичні обставини  справи,  вони
відповідають  зібраним  по  справі  та  перевіреним   у   судовому
засіданні  у   встановленому   кримінально-процесуальним   законом
порядку доказам, яким суд дав належну  оцінку,  дійшовши  висновку
щодо доведеності вини ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна.

     Доводи у касаційному поданні про те, що суд першої  інстанції
необгрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 3 на ч. 1 ст. 185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є безпідставними.

     Так,  потерпілий  показав,  що   у   нього   було   викрадено
електродриль (перфоратор), цифрову відеокамеру, 700  доларів  США,
300грн. та золотий хрестик.

     Проте, засуджений ОСОБА_1, як під  час  досудового  слідства,
так і в судовому засіданні давав послідовні показання про те, що з
квартири потерпілого він викрав тільки  електродриль  (перфоратор)
та цифрову відеокамеру, яку в подальшому продав,  заперечуючи  при
цьому  викрадення  ним  іншого  майна.  Викрадена  у   потерпілого
електродриль  була  вилучена  у  засудженого,  що  підтверджується
відповідним протоколом.

     З показань свідка ОСОБА_3 видно, що  у  квартирі  її  сина  -
ОСОБА_2 вона виявила  пропажу  електродрилі  та  відеокамери.  При
цьому вона додала, що їй невідомо, де саме син зберігав гроші.

     З показань  свідка  ОСОБА_4  видно,  що  про  крадіжку  майна
ОСОБА_2 вона дізналася зі слів останнього.

     Таким  чином,  по  справі   не   зібрано   доказів,   які   б
підтверджували показання потерпілого  про  наявність  у  нього  на
момент вчинення крадіжки 700  доларів  США,  300грн.  та  золотого
хрестика, а також й доказів  того,  ще  це  майно  було  викрадено
засудженим, а тому суд першої інстанції  обгрунтовано  виключив  з
обвинувачення  ОСОБА_1  викрадення  ним   зазначеного   майна   та
правильно кваліфікував його  дії  за  ч.  1  ст.  185  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Iстотних порушень норм кримінально-процесуального  закону  по
справі не встановлено.

     У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 підпадає під дію  Закону  України
"Про амністію" від 23 червня 2005 року, суд обгрунтовано  звільнив
його від покарання на підставі п. "б" ст. 1 зазначеного закону.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -

                        У Х В А Л И Л А :

     відмовити у задоволенні касаційного подання  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

                           С у д д і :

     Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кривенда О.В.