У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Редьки А.I.

     суддів

     Пивовара В.Ф., Заголдного В.В.

     за участю прокурора

     Глибченко Т.Г.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві,  12  липня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на
вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 16 березня  2007  року,
яким засуджений

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

     уродженець АДРЕСА_2,

     Хасанського району Приморського краю,

     РФ, такий, що не має судимості,

     - за ст. 115 ч. 2 п. 10 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  11  років
позбавлення волі;

     - за  ст.  153  ч.  3  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          -  8   років
позбавлення волі;

     - за ст. 185 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         - 1 рік  позбавлення
волі.

     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно  визначено  покарання  11  (одинадцять)
років позбавлення волі.

     ОСОБА_1. за ч. 4 ст. 152 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          виправданий
за відсутністю в його діях даного складу злочину.

     ОСОБА_1  засуджений  за   задоволення   статевої   пристрасті
неприродним способом із  застосуванням  фізичного  насильства,  що
спричинило особливо тяжкі наслідки, а  також  за  умисне  вбивство
поєднане  із  насильницьким   задоволенням   статевої   пристрасті
неприродним способом.

     Злочини вчинені за таких, як зазначено у вироку, обставин.

     ОСОБА_1, 5 квітня 2006 року, приблизно о 22 годині, за хлівом
приватної будівлі, поблизу залізничної станції  "Верхньосадова"  у
АДРЕСА_1 під час розпивання спиртних напоїв з  ОСОБА_2  вступив  з
нею у природні статеві зносини. Оскільки з-за фізіологічних причин
ОСОБА_1 не  зміг  здійснити  статевий  акт,  то  він  запропонував
ОСОБА_2  задовольнити  статеву  пристрасть  неприродним  способом.
Остання від цього відмовилася і почала ображати засудженого.

     ОСОБА_1,  діючи  з  метою  задоволення  статевої   пристрасті
неприродним способом, долаючи опір потерпілої, наніс їй  не  менше
40  ударів  ногами  і  руками  по  голові,  тулубу  та  кінцівках,
заподіявши  потерпілій  легкої  та  середньої   тяжкості   тілесні
ушкодження, задовольнив статеву пристрасть неприродним способом.

     Після чого ОСОБА_1, з метою позбавлення життя ОСОБА_2, умисно
наніс їй каменем кілька ударів по голові і задушив руками.

     Після вбивства ОСОБА_2 ОСОБА_1  таємно  викрав  у  потерпілої
майно на суму 600 грн.

     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3 посилається  на  те,  що
висновки  суду  у  вироку  не  відповідають  фактичним  обставинам
справи. Просить вирок скасувати, а справу закрити за недоведеністю
ОСОБА_1а у вчиненні злочинів.

     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  прокурора
про необхідність залишення вироку без  зміни,  обговоривши  доводи
скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.

     Висновки суду про винуватість ОСОБА_1а у  злочинах,  вчинених
за зазначених у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам
справи, грунтуються на перевірених доказах і є правильними.

     Сам  засуджений  не  заперечував  факту  розпивання  спиртних
напоїв разом з ОСОБА_2 5 квітня 2006 року, нанесення їй ударів  по
голові каменем із-за відмови йому  у  статевому  акті  неприродним
способом та  заволодіння  матеріальними  цінностями  після  втрати
свідомості потерпілою.

     Крім того, допитаний як обвинувачений ОСОБА_1, у  присутності
захисника, визнавав,  що  проти  волі  ОСОБА_2  він,  застосовуючи
насильство, задовольнив статеву пристрасть  неприродним  способом.
(а.с. 223-225).

     Відповідно до даних протоколу огляду місця події  вбачається,
що труп ОСОБА_2 був  виявлений  на  тому  місці,  де,  як  показав
ОСОБА_1, він залишив ввечері 5 квітня 2006 року.

     Як убачається з даних акту судово-медичного дослідження трупа
ОСОБА_2 смерть останньої настала від механічної асфіксії внаслідок
задушення руками.

     Дані протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_1а свідчать,
що в будинку були виявлені речі, які належали потерпілій ОСОБА_2.

     З висновків судово-імунологічних експертиз вбачається, що  на
куртці  та  спортивних  штанах  ОСОБА_1а  виявлена  кров   людини,
походження якої від ОСОБА_2 не виключається.

     ОСОБА_1 під час проведення відтворення обстановки та обставин
події, за участю захисника, детально розповів і  показав,  як  він
вчиняв злочинні дії щодо ОСОБА_2.

     Давши  належну  оцінку  висновкам  стаціонарних   комплексних
психолого-психіатричних експертиз, допитавши у судовому  засіданні
експерта-психолога та  експерта-психіатра,  суд  першої  інстанції
дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 є обмежено  осудною
особою,  та  в  силу  ст.  20  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           підлягає
кримінальній відповідальності.

     Злочинні дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковано судом за  ч.  3
ст. 153, ст. 115 ч. 2 п. 10, ст. 185 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Покарання засудженому призначено відповідно до вимог  ст.  65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , з урахуванням  ступеню  тяжкості  вчинених
злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують  та  обтяжують
покарання.

     Підстав  для  скасування  вироку,  як  про  це  зазначено   в
касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

     На підставі наведеного  та  керуючись  ст.ст.  395,  396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     Вирок Апеляційного суду м. Севастополя від  16  березня  2007
року  стосовно  ОСОБА_1залишити  без  зміни,  а  касаційну  скаргу
захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

                              Судді:

             Редька А.I. Пивовар В.Ф. Заголдний В.В.