У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Кравченка К.Т.,
суддів за участю прокурора
Канигіної Г.В., Пошви Б.М. Сухарєва О.М.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 12 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на
вирок Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 15
серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки
Крим від 19 жовтня 2006 року.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця та жителя с. Золоте
Поле Кіровського району АР Крим,
раніше судимого:
1) 7 лютого 1996 року Кіровським районним судом за ч.3 ст.140
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
року на 3 роки позбавлення волі умовно, з відстрочкою
виконання вироку на 1 рік;
2) 21 лютого 2005 року цим же судом за ч.1 ст.185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі з випробуванням, з
іспитовим строком 1 рік. Постановою суду від 20 березня 2006 року
звільнений від відбування покарання у звcязку із закінченням
іспитового строку,
засуджено:
- за ч.3 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на вісім років
позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою
власністю;
- за ч.1 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на шість місяців
арешту.
На підставі ч.1 ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 за
сукупністю злочинів призначено вісім років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Як визнав суд, у середині вересня 2005 року, приблизно о 19
годині 30 хвилин, ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_2,
справу щодо якого виділено в окреме провадження у зв'язку із його
розшуком, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в квартирі
АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном, почав вимагати у
ОСОБА_3 150 грн., а коли отримав відмову штовхнув її. Коли
потерпіла впала на підлогу, засуджений вдарив її відром у голову,
а також бив кулаком по голові і ногами по ногах. Будучи поміченим
ОСОБА_4 та ОСОБА_5, засуджений заволодів ножем та кувалдою,
загальною вартістю 70 грн. і з місця події втік.
27 січня 2006 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_1,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_2,
напав на ОСОБА_6 та завдавши йому ударів по різних частинах тіла,
здавлюючи шию рушником, погрожуючи вбивством, заволодів грошима
потерпілого у сумі 30 грн.
19 лютого 2006 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1,
перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_3,
грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до
суспільства, з особливою зухвалістю, брутально лаявся на адресу
власника квартири ОСОБА_7. Коли присутній у квартирі ОСОБА_8
заступився за ОСОБА_7, ОСОБА_1 завдав йому декілька ударів кулаком
у різні частини тіла. На зауваження ОСОБА_7 вдарив її цеглиною по
голові, а потім сокирою пошкодив двері і переслідуючи тікаючого
ОСОБА_8, погрожував йому розправою.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19
жовтня 2006 року апеляцію засудженого залишено без задоволення, а
вирок Кіровського районного суду від 15 серпня 2006 року - без
зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, як видно із її змісту, вважає
постановлені щодо нього судові рішення незаконними. Зазначає, що
досудове та судове слідство проведено однобічно та неповно, з
порушенням кримінально-процесуального закону, його дії
безпідставно кваліфіковані як розбій.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про часткове
задоволення скарги засудженого і перекваліфікацію дій винного на
ч.2 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
без зміни покарання, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія
суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.334 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
та
роз'яснень, що містяться у п.п.16, 17 постанови Пленуму Верховного
Суду України від 29 червня 1990 року №5 "Про виконання судами
України законодавства і постанови Пленуму Верховного Суду України
з питань судового розгляду справ і постановлення вироку"
( v0005700-90 ) (v0005700-90)
, суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі
доказів, тобто всіх фактичних даних, що містяться у показаннях
свідків, потерпілих, підсудного, висновку експерта та інших
джерелах доказів, а також, керуючись законом, дати остаточну
оцінку доказам з точки зору їх допустимості, достовірності і
достатності, яка має грунтуватись на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності.
Проте, розглядаючи дану кримінальну справу щодо обвинувачення
ОСОБА_1 за ч.3 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд не дотримався
вимог закону і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.
Суд, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні розбійного нападу на
потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з метою заволодіння їх майном,
належним чином не дослідив докази, зібрані у справі. Не установив,
чи було застосовано до потерпілих насильство, що є небезпечним для
їх здоров'я , чи мало місце у діях засудженого проникнення у житло
потерпілих.
Не дана належна оцінка показанням потерпілих, з яких
убачається, що ОСОБА_1 застосував до них фізичне насильство та
погрожуючи застосуванням насильства, вимагав передати йому гроші,
а потім заволодів їх майном та грошима. Однак, судом достовірно не
встановлено, які саме тілесні ушкодження спричинив засуджений
ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і чи були вони небезпечними для здоровcя чи
життя потерпілих, як це зазначено у мотивувальній частині вироку.
У справі не проведено огляд місця події (квартир потерпілих
ОСОБА_3 та ОСОБА_6), не виявлено сліди та знаряддя злочинів, немає
жодних медичних документів, що свідчили б про наявність тілесних
ушкоджень у потерпілих та їх тяжкість і залишилося поза увагою
суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо
доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу із
застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоровcя
потерпілих, як у першому епізоді, так і у другому, а також про
проникнення у житло, грунтується на однобічно і неповно
досліджених обставинах справи, а тому є передчасним і
необгрунтованим.
Крім того, суд, у вироку послався на те, що ОСОБА_1 вчинив
злочинні дії щодо ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_2 Між
тим, зі справи видно, що відносно цієї особи немає вироку і йому
не предcявлено таке обвинувачення у звcязку із його розшуком.
Не звернув увагу на неповноту дослідження доказів та інші
обставини справи апеляційний суд, який перевіряв доводи
засудженого.
За таких обставин постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення не
можна визнати законними, тому вони підлягають скасуванню, а
справа - направленню на новий судовий розгляд.
Під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного
допиту потерпілих, свідків, спеціаліста, можливого виклику й
допиту нових свідків, давання судових доручень у порядку,
передбаченому ст.315-1 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, у тому числі й
щодо огляду місць події з метою встановлення слідів та предметів
злочину, вчинення інших процесуальних дій, суду необхідно вжити
заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх
фактичних обставин справи, з метою прийняття обгрунтованого та
законного рішення.
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим
від 15 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 19 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1, скасувати,
а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Пошва Б.М.