У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.
суддів
Кліменко М.Р., Федченка О.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на вирок
Сумського районного суду Сумської області від 12 грудня 2005 року,
яким
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
уродженця та мешканця с. Велика Чернеччина
Сумського району Сумської області, громадянина України,
раніше судимого 5 січня 2005 року за ч. 1 ст. 185,
ч. 1 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік позбавлення
волі,
ухвалою Верховного Суду України від 17 листопада 2005 року
вирок змінений, засудженого звільнено від покарання за ч. 1
ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і у зв'язку з повним відбуттям
покарання за ч. 1 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у вигляді арешту
строком на 6 місяців звільнено з місць позбавлення волі,
засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4942 грн.
98 коп. на відшкодування матеріальних збитків і 1000 грн. -
моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 16 лютого 2006
року постанову суду залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 7
листопада 2001 року близько 11-ої год. 30 хв., з метою таємного
викрадення чужого майна зайшов на подвір'я ОСОБА_3, яке
розташоване по АДРЕСА_1, де, скориставшись відсутністю господарів,
за допомогою ключа, який знайшов під килимком біля вхідних дверей,
відкрив замок і проник до будинку, звідки з шафи в одній із кімнат
таємно викрав належні ОСОБА_3 4890 грн. та 10 доларів США, які
дорівнюють 52 грн. 98 коп., а всього на загальну суму 4942 грн. 98
коп.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1 просить вирок скасувати,
а справу закрити через відсутність складу злочину, оскільки
доказів на підтвердження винності ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки
грошей не здобуто.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича
М.Є., перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини
злочину, вчиненого ОСОБА_2 і відповідно доказам у справі
застосував матеріальний закон.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у крадіжці чужого
майна з проникненням у житло, вчиненою у великих розмірах
підтверджуються, зокрема, свідченнями потерпілого ОСОБА_3 про те,
що сусіди повідомили йому, що в день крадіжки грошей вони бачили
як ОСОБА_2 виходив із його подвір'я. Він в усній формі повідомив
працівникам міліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про крадіжку та про те, що
підозрює ОСОБА_2 і тоді вони разом поїхали до райвідділу, де, не
заходячи до приміщення, ОСОБА_2 попросив його поговорити з ним
наодинці. У ході розмови розповів, як саме він здійснив крадіжку
та попросив його не писати заяву до міліції і пообіцяв повернути
гроші. З цією метою наступного дня він із матір'ю ОСОБА_2 оформили
договір позики як би на підтвердження факту боргу в розмірі
викраденої суми.
Свідчення потерпілого узгоджуються із сукупністю зібраних по
справі доказів: показами свідка ОСОБА_6, який близько 12-ої год. 7
листопада 2001 року бачив, як із крильця будинку ОСОБА_3 вийшов
ОСОБА_2, повернув за будинок і пішов у свій двір; поясненнями
свідка ОСОБА_7 про те, що коли близько 12-ої год. 7 листопада 2001
року загавкав собака в дворі ОСОБА_3, то він виглянув у вікно і
бачив, як ОСОБА_2 виходив із ганку домоволодіння ОСОБА_3 і зайшов
за кут; свідченнями ОСОБА_4- дільничного інспектора Сумського РВ
УМВС України, який пояснив, що біля райвідділу ОСОБА_2 виявив
бажання поговорити з ОСОБА_3 наодинці і під час цієї розмови
зізнався в крадіжці грошей та обіцяв їх повернути і тому ОСОБА_3 у
такому разі відмовився писати заяву про злочин. Після цього
ОСОБА_2 в присутності начальника районного відділу міліції
розповів як проник до будинку, скориставшись ключем, і у шафі
знайшов гроші, як сховав їх у себе вдома за килимом, до якого
червоними нитками пришита кишеня, при цьому його зізнання повністю
співпадали з поясненнями ОСОБА_3 щодо місцезнаходження ключа та
купюр грошей. У ОСОБА_2 вдома він оглянув указане тим місце
зберігання грошей, але їх там не було, тільки червоні нитки на
килимі; аналогічними показами свідка ОСОБА_5 - оперуповноваженого
РВ міліції; поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та
ОСОБА_11; даними протоколів очних ставок між ОСОБА_2 та
вищевказаними свідками та відтворення обстановки і обставин події
за участю свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_6; договором позики від 17
листопада 2001 року, укладеним між потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_12
на суму 4940 грн., що дорівнює розміру викраденого у потерпілого
майна; показами свідка ОСОБА_13 про те, що того дня він бачив
ОСОБА_2 вдома у ОСОБА_14, але це було після 16-ої год.
Наведеним спростовуються доводи касаційного скарги з приводу
того, що 7 листопада 2001 року ОСОБА_2 майже цілий день знаходився
у ОСОБА_14 і крадіжку не вчиняв.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що коли
потерпілий ОСОБА_3 усно повідомив працівників міліції про вчинення
крадіжки ОСОБА_2, останній зізнався у крадіжці й пообіцяв
повернути гроші, на підтвердження чого його мати уклала договір
позики на викрадену суму, але гроші так і не були повернуті і тому
ОСОБА_3 звернувся із письмовою заявою до органів міліції.
Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
і покарання призначено відповідно до вимог ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого
злочину, особи винного, пом'якшуючих відповідальність обставини та
відсутності обтяжуючих обставин.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при проведенні
досудового слідства і судовому розгляді не допущено порушень
кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали суду повно і
всебічно дослідити всі обставини справи.
Заявлений по справі цивільний позов розв'язано відповідно до
вимог законодавства. Оскільки ОСОБА_3 зазнав збитків на суму 4942
грн. 98 коп. саме в результаті злочинних дій ОСОБА_2, то суд
правильно поклав обов'язок по відшкодуванню шкоди на винного.
Отже, підстав для призначення справи до касаційного розгляду
немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах
ОСОБА_2 відмовити.
с у д д і :
Короткевич М.Є. Кліменко М.Р. Федченко О.С.