У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі :
     головуючого, судді
 
     Редьки А.I.,
 
     суддів
 
     Заголдного В.В., Кривенди О.В.,
 
     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 5 липня 2007  року
кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженого  ОСОБА_1  на
судові рішення щодо нього.
 
     Вироком  Жовтневого  районного  суду  м.  Запоріжжя  від   15
листопада 2006 року
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
 
     засуджено за ч. 2 ст. 368 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  п'ять
років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням  права
обіймати посади, пов'язані з виконанням  організаційно-розпорядчих
функцій строком на три роки, а  на  підставі  ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         звільнено від відбування покарання з  випробуванням  з
іспитовим строком тривалістю два роки.
 
     Ухвалою апеляційного суду Запорізької області  від  5  лютого
2007 року  ( rs806257 ) (rs806257)
          зазначений  вирок  змінено.  Постановлено
вважати ОСОБА_1 засудженим без призначення додаткового покарання у
виді конфіскації майна  у  зв'язку  із  застосуванням  ст.  69  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  Крім  того,   постановлено   вважати   його
засудженим з  позбавленням  права  обіймати  посади,  пов'язані  з
виконанням   організаційно-розпорядчих    обов'язків    у    сфері
правоохоронної діяльності. Також з вироку щодо  ОСОБА_1  виключено
кваліфікуючу ознаку злочину - вимагання хабара. У решті зазначений
вирок залишено без зміни.
 
     ОСОБА_1  визнано  винним  у  тому,  що  він,   за   обставин,
викладених у вироку, будучи службовою особою -  IНФОРМАЦIЯ_2,  яка
займає відповідальне становище, одержав хабара в сумі 400  гривень
від ОСОБА_2 за безперешкодне здійснення ним незаконної  діяльності
зі збору та реалізації металобрухту.
 
     У  касаційній  скарзі  засуджений  ОСОБА_1   посилається   на
застосування до  нього  незаконних  методів  досудового  слідства,
допущені   досудовим    слідством    істотні    порушення    вимог
кримінально-процесуального закону,  зокрема  -  права  на  захист,
невідповідність висновків суду  фактичним  обставинам  справи,  що
призвело  до  неправильного  застосування  кримінального   закону.
Просить  скасувати  постановлені  щодо  нього  судові  рішення,  а
справу - закрити за відсутністю в діянні складу злочину.
 
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає  задоволенню  з
таких підстав.
 
     Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні  зазначеного
у вироку злочину грунтується на доказах, зібраних у  встановленому
законом  порядку,  досліджених  у  судовому   засіданні,   належно
оцінених судом, і є обгрунтованим.
 
     Цей  висновок,  зокрема,  грунтується  на  фактичних   даних,
встановлених  показаннями  свідків  ОСОБА_2,   ОСОБА_3,   ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; протоколом огляду вилучених з  кабінету
ОСОБА_1 400 гривень, отриманих засудженим від  ОСОБА_2;  висновком
експерта від 4 листопада 2005  року  №  1892,  згідно  з  яким  на
переданих  ОСОБА_1.  ОСОБА_2  купюрах  і  змивах  з   долонь   рук
засудженого виявлено одну й ту ж  спеціальну  хімічну  речовину  -
люмінофор; протоколом допиту ОСОБА_1 як підозрюваного;  протоколом
очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
 
     Кваліфікація  дій  ОСОБА_1  за  ч.  2  ст.  368  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною.
 
     При перевірці справи в  касаційному  порядку  не  встановлено
даних, які б  свідчили  про  застосування  до  ОСОБА_1  незаконних
методів досудового слідства, а тому доводи касаційної скарги в цій
частині колегія суддів вважає необгрунтованими.
 
     Доводи касаційної скарги щодо порушення права засудженого  на
захист є також безпідставними.
 
     Як убачається  з  матеріалів  справи,  26  жовтня  2005  року
постановою слідчого було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1,
який цього ж дня  заявив  клопотання  мати  захисника  ОСОБА_8  28
жовтня 2005 року цей захисник був допущений до участі в справі.
 
     Відповідно  до  ст.  398  КПК  України   ( 1001-05 ) (1001-05)
           доводи
касаційної скарги про  невідповідність  висновків  суду  фактичним
обставинам  справи  не  є  предметом  перевірки  суду   касаційної
інстанції  при  вирішенні  питання  про  наявність   підстав   для
скасування або зміни судового рішення, а  тому  то  ці  доводи  не
можуть бути розглянуті.
 
     Iстотних порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,
які перешкодили  чи  могли  перешкодити  суду  повно  та  всебічно
розглянути   справу   і   постановити   щодо   ОСОБА_1   законний,
обгрунтований і справедливий вирок, не встановлено.
 
     Апеляційний  суд  при  розгляді  справи   щодо   ОСОБА_1   за
апеляціями захисника ОСОБА_9 та прокурора дотримався вимог ст. ст.
362, 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Оскільки передбачені ч. 1 ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підстави для скасування або зміни судових рішень щодо  засудженого
відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення  справи
до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб,  зазначених  у  ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
 
     Керуючись ст. 394 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -
 
                        у х в а л и л а :
 
     у   задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1
відмовити.
 
                              судді:
 
     Редька А.I.     Заголдний В.В.  Кривенда О.В.