Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної казначейської служби України, Другого приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2015 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Державної казначейської служби України, Другого приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного від 7 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову суду першої інстанції залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 108, ч. 6 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України у зв'язку з неповною сплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 повернуто.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу позивачці, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 не усунула недоліків апеляційної скарги, оскільки не доплатила судовий збір за позовні вимоги майнового характеру (відшкодування матеріальної та моральної шкоди).

Проте погодитися з висновками суду апеляційної інстанції не можна з таких підстав.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки суду апеляційної інстанції зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, до того ж не ґрунтуються на законі.

Вимоги до апеляційної скарги встановлює ст. 187 КАС України, ч. 6 якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відповідно до п. 1 ч. 3 вказаної статті позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Розмір ставок судового збору визначається ст. 4 Закону України "Про судовий збір", частиною 1 якої встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" визначено об'єкти справляння судового збору з розподілом на ті, за які судовий збір справляється (ч. 1 ст. 3 Закону), і ті, за які цей збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону).

Згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 вказаного Закону судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Стаття 56 Конституції України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Таке право також закріплене у ст.ст. 1167, 1173- 1175 ЦК України.

Ці норми Конституції України (254к/96-ВР) та ЦК України (435-15) є нормами прямої дії, оскільки будь-яка юридична чи фізична особа має право на їх підставі звернутися до суду з позовом про відшкодування такої шкоди (матеріальної чи моральної).

Так, п. 4 ч. 4 ст. 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимогу про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

За таких обставин вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується. Крім того, необхідно враховувати те, щоб шкода, про відшкодування якої зазначається в позовній заяві, була заподіяна під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх владних (управлінських) функцій.

Проте, суд апеляційної інстанції вищенаведених вимог законів не врахував та дійшов помилкових висновків про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 7 травня 2015 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, коли судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а суд касаційної інстанції в силу положень ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.