У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
 
     Коновалова В.М.,
 
     суддів
 
     Скотаря А.М., Пивовара В.Ф.,
 
     за участю прокурора
 
      Глибченко Т.Г.,
 
     та засуджених
 
     ОСОБА_1 і ОСОБА_2,
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 липня 2007  року
кримінальну справу за касаційним  поданням  прокурора,  який  брав
участь у  розгляді  справи,  та  касаційними  скаргами  засуджених
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Автономної Республіки
Крим від 16 березня 2007 року, яким засуджено до позбавлення волі:
 
     ОСОБА_1,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     раніше судимого:
 
     1). 26.02.1990 р. за ст.ст.81 ч.3, 140 ч.2, 46-1  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки позбавлення  волі  з  відстрочкою  виконання
вироку на 2 роки;
 
     2). 21.08.1990 р. за ст.ст.140 ч.2, 43 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
 
     3).  24.11.1993  р.  за  ст.ст.17-81  ч.3,  43   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки 4 місяці позбавлення волі;
 
     4). 07.04.1998 р. за ст.ст.213 ч.3, 187 ч.2,  42  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки  6  місяців  позбавлення  волі,  звільненого
08.09.1999 р. на підставі ст.4 Закону України "Про  амністію"  від
16.07.1999 р. ( 1005-14 ) (1005-14)
         на 10 місяців 15 днів;
 
     5). 26.06.2002 р. за  ст.ст.185  ч.2,  185  ч.3,  70  ч.4  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки позбавлення волі;
 
     6). 11.10.2002  р.  за  ст.ст.185  ч.2,  70  ч.4  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки позбавлення волі;
 
     7). 05.06.2003 р. за ст.185 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4
роки позбавлення волі;
 
     8). 26.06.2006 р. за  ст.395  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2
місяці арешту,
 
     -за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 15 років  з
конфіскацією всього майна яке є його особистою власністю;
 
     -за  ч.4  ст.187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  13  років   з
конфіскацією всього майна яке є його  особистою  власністю,  а  на
підставі ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю  злочинів
остаточно на 15 років з конфіскацією  всього  майна,  яке  є  його
особистою власністю.
 
     ОСОБА_2,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2,
 
     раніше не судиму,
 
     -за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 15 років  з
конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю;
 
     -за  ч.4  ст.187  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  13  років   з
конфіскацією всього майна, яке є  її  особистою  власністю,  а  на
підставі ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю  злочинів
остаточно на 15 років  з  конфіскацією  всього  майна,  яке  є  її
особистою власністю.
 
     Згідно з вироком  18  вересня  2006  року  ОСОБА_2,  її  мати
ОСОБА_3 та співмешканець матері - ОСОБА_1 вживали спиртні напої  у
с.Суворово з місцевими мешканцями, серед яких був ОСОБА_4
 
     Приблизно о 22 год. ОСОБА_3 разом із  ОСОБА_4  пішли  до  неї
додому, а слідом ОСОБА_2. та ОСОБА_1,  які  на  АДРЕСА_1  побачили
лежачого в стані сильного алкогольного сп"яніння ОСОБА_4, на якого
вчинили розбійний напад і його умисне вбивство з метою заволодіння
грошовими коштами.
 
     Діючи узгоджено, ОСОБА_2. і ОСОБА_1 почали  бити  потерпілого
ногами по голові, шії і тулубу, при цьому ОСОБА_2. наносила  удари
ногами в шию ОСОБА_4 встрибку. Потім ОСОБА_1 підняв потерпілого  з
землі, а ОСОБА_2., обшукавши  кишені,  заволоділа  21  грн.  Кинув
ОСОБА_4  на  землю,  засуджені  з   метою   вбивства   потерпілого
продовжили його  бити,  доки  останній  перестав  подавати  ознаки
життя.
 
     Смерть ОСОБА_4 настала на місці внаслідок механічної асфіксії
від здушування шиї тупим твердим предметом.
 
     У касаційному поданні  прокурор  вважає,  що  дії  ОСОБА_1  і
ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , у
зв"язку  з  чим  просить  змінити  вирок   через   невідповідність
висновків  суду  фактичним  обставинам   справи   і   неправильним
застосуванням   кримінального   закону   при   кваліфікації    дій
засуджених.
 
     У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2. посилаються
на однобічність і  неповноту  досудового  і  судового  слідства  у
справі,  невідповідність  висновків  суду   фактичним   обставинам
справи,  на  істотні  порушення  вимог  кримінально-процесуального
закону, у тому числі застосування недозволених  методів  слідства,
порушення їх права на захист, фальсифікацію  доказів,  неправильне
застосування кримінального закону та невідповідність  призначеного
покарання тяжкості злочину і їх особам.
 
     За  змістом  скарг  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2   просять   помякшити
покарання.
 
     Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав касаційне
подання і просив залишити вирок  без  зміни,  засуджених  ОСОБА_1,
ОСОБА_2,  які  підтримали  свої  касаційні   скарги,   перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання і скарг,
колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційних подання і скарг
засуджених слід відмовити.
 
     Вина ОСОБА_1 і  ОСОБА_2  у  вчиненні  злочинів  за  обставин,
викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів,  зібраних
у справі та перевірених судом.
 
     Так, на досудовому слідстві ОСОБА_2. в присутності  захисника
показала, що ОСОБА_4  почала  першою  бити  вона,  завдаючи  удари
ногами по голові, шиї і тулубу, наступала  взутою  ногою  на  його
шию, а потім до  неї  приєднався  ОСОБА_1  і  під  час  нападу  на
потерпілого вони заволоділи належними останньому 21 грн.
 
     Аналогічні показання на досудовому слідстві дав ОСОБА_1
 
     Згідно з даними, які  містяться  у  висновку  судово-медичної
експертизи, на трупі ОСОБА_4  виявлені  множинні  ушкодження,  які
утворилися від дії тупих твердих предметів, можливо від  нанесення
ударів руками  й  ногами.  Смерть  потерпілого  настала  внаслідок
механічної асфіксії від здушування шиї тупим твердим предметом.
 
     Аналізуючи такі показання засуджених на  досудовому  слідстві
колегія суддів визнає їх достовірними, оскільки вони  узгоджуються
з іншими доказами у справі, а саме в частині того, що  ОСОБА_2.  і
ОСОБА_1 разом напали на ОСОБА_4, побили  його,  завдавши  численні
удари ногами по голові, шиї, тулубу потерпілого і заволоділи  його
грошима.
 
     Змінюючи  свої  показання  в  суді  засуджені  послалися   на
застосування до них недозволених методів  слідства  на  досудовому
слідстві. Однак таке їх твердження є безпідставним.
 
     Допитаний  в  суді  старший  слідчий   Сакської   міжрайонної
прокуратури ОСОБА_5. показав, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 і
ОСОБА_2 знаходилась в його провадженні  з  моменту  її  порушення.
Засуджені дали визнавальні показання, їх права їм було  роз"яснено
у повному обсязі і ніяких заяв про застосування незаконних методів
слідства від них не надходило.
 
     Свідки-поняті  ОСОБА_6  і   ОСОБА_7   підтвердили,   що   при
проведенні відтворення обстановки  і  обставин  події  ОСОБА_2.  і
ОСОБА_1 спокійно розповідали  про  обставини  і  деталі  вчиненого
злочину і демонстрували свої дії  на  манекені.  Свідки-працівники
міліції теж підтвердили,  що  при  затриманні  засуджених  до  них
недозволені методи не застосовувались і вони добровільно  в  своїх
поясненнях і явках з повинною виклали обставини вбивства ОСОБА_4
 
     Згідно     з     висновками      судово-імунологічних      та
судово-цитологічної експертиз на одягу ОСОБА_2 і ОСОБА_1  виявлено
сліди крові, яка може походити  від  ОСОБА_4,  а  у  підногтьовому
вмістку ОСОБА_1 виявлено суміш клітин  епітелія,  походження  яких
від ОСОБА_4 не виключається.
 
     Отже, фактично вчинені ОСОБА_1 і  ОСОБА_2  дії  свідчать  про
наявність у них попередньої змови на розбійний напад на ОСОБА_4 та
його умисне вбивство з корисливих мотивів. Вживаючи разом  спиртні
напої на протязі дня, засуджені були  освідчені  про  наявність  у
потерпілого грошей, а після того як він сильно сп"янів, ОСОБА_1  і
ОСОБА_2. пішли слідом за потерпілим і побачивши  його  лежачим  на
землі,  напали  на  ОСОБА_4  Діючи  узгоджено  вони  завдали  йому
множинні удари в життєво важливі органи, коли  потерпілий  втратив
свідомість,  заволоділи  його  грошима  і  продовжили  бити,  доки
ОСОБА_4 перестав подавати ознаки життя.
 
     Як видно із матеріалів справи, на досудовому слідстві і судом
досліджено всі обставини, які  могли  мати  значення  для  справи;
порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,  які  тягнуть
скасування чи зміну вироку,  у  тому  числі  й  тих,  які  б  були
пов"язані  із   застосуванням   недозволених   методів   слідства,
фальсифікацією  доказів  або  із  забезпеченням  права  ОСОБА_1  і
ОСОБА_2 на  захист,  перевіркою  матеріалів  справи  не  виявлено.
Докази,  зібрані  у  справі,  є  належними,  відповідають  вимогам
допустимості, достатності і достовірності.
 
     У зв"язку з цим доводи у  касаційних  скаргах  засуджених  на
однобічність, неповноту досудового й судового слідства  у  справі,
на істотні порушення вимог  кримінально-процесуального  закону,  й
зокрема, на застосування недозволених методів слідства,  внаслідок
чого  вони  змінили  свої  показання  в  судовому  засіданні,   на
забезпечення їх права на захист - безпідставні.
 
     Дії засуджених за  п.п.6,12  ч.2  ст.115  та  ч.4  ст.187  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковано вірно як умисне вбивство ОСОБА_4
з корисливих мотивів, при розбійному  нападі  на  нього,  з  метою
заволодіння грошовими коштами потерпілого, вчинене за  попередньою
змовою групою осіб, а покарання їм призначено відповідно до  вимог
ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з  урахуванням  характеру  і  ступеня
суспільної небезпечності вчиненого,  даних  про  особу  ОСОБА_1  і
ОСОБА_2, а також обставин, що обтяжують їх покарання.
 
     На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
 
     касаційне подання прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді
справи, та касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2  залишити
без задоволення, а вирок апеляційного суду  Автономної  Республіки
Крим від 16 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.
 
                              Судді:
 
             Коновалов В.М. Скотарь А.М. Пивовар В.Ф.