У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.,
суддів
Скотаря А.М., Пивовара В.Ф.,
за участю прокурора
Глибченко Т.Г.,
та засуджених
ОСОБА_1 і ОСОБА_2,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 липня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, та касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2007 року, яким засуджено до позбавлення волі:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимого:
1). 26.02.1990 р. за ст.ст.81 ч.3, 140 ч.2, 46-1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
2). 21.08.1990 р. за ст.ст.140 ч.2, 43 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
3). 24.11.1993 р. за ст.ст.17-81 ч.3, 43 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 4 роки 4 місяці позбавлення волі;
4). 07.04.1998 р. за ст.ст.213 ч.3, 187 ч.2, 42 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 08.09.1999 р. на підставі ст.4 Закону України "Про амністію" від 16.07.1999 р. ( 1005-14 ) (1005-14) на 10 місяців 15 днів;
5). 26.06.2002 р. за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;
6). 11.10.2002 р. за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;
7). 05.06.2003 р. за ст.185 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;
8). 26.06.2006 р. за ст.395 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 2 місяці арешту,
-за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 15 років з конфіскацією всього майна яке є його особистою власністю;
-за ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 13 років з конфіскацією всього майна яке є його особистою власністю, а на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно на 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2,
раніше не судиму,
-за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 15 років з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю;
-за ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 13 років з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю, а на підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно на 15 років з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
Згідно з вироком 18 вересня 2006 року ОСОБА_2, її мати ОСОБА_3 та співмешканець матері - ОСОБА_1 вживали спиртні напої у с.Суворово з місцевими мешканцями, серед яких був ОСОБА_4
Приблизно о 22 год. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 пішли до неї додому, а слідом ОСОБА_2. та ОСОБА_1, які на АДРЕСА_1 побачили лежачого в стані сильного алкогольного сп"яніння ОСОБА_4, на якого вчинили розбійний напад і його умисне вбивство з метою заволодіння грошовими коштами.
Діючи узгоджено, ОСОБА_2. і ОСОБА_1 почали бити потерпілого ногами по голові, шії і тулубу, при цьому ОСОБА_2. наносила удари ногами в шию ОСОБА_4 встрибку. Потім ОСОБА_1 підняв потерпілого з землі, а ОСОБА_2., обшукавши кишені, заволоділа 21 грн. Кинув ОСОБА_4 на землю, засуджені з метою вбивства потерпілого продовжили його бити, доки останній перестав подавати ознаки життя.
Смерть ОСОБА_4 настала на місці внаслідок механічної асфіксії від здушування шиї тупим твердим предметом.
У касаційному поданні прокурор вважає, що дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) , у зв"язку з чим просить змінити вирок через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і неправильним застосуванням кримінального закону при кваліфікації дій засуджених.
У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2. посилаються на однобічність і неповноту досудового і судового слідства у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, у тому числі застосування недозволених методів слідства, порушення їх права на захист, фальсифікацію доказів, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і їх особам.
За змістом скарг ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять помякшити покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав касаційне подання і просив залишити вирок без зміни, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, які підтримали свої касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання і скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційних подання і скарг засуджених слід відмовити.
Вина ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у справі та перевірених судом.
Так, на досудовому слідстві ОСОБА_2. в присутності захисника показала, що ОСОБА_4 почала першою бити вона, завдаючи удари ногами по голові, шиї і тулубу, наступала взутою ногою на його шию, а потім до неї приєднався ОСОБА_1 і під час нападу на потерпілого вони заволоділи належними останньому 21 грн.
Аналогічні показання на досудовому слідстві дав ОСОБА_1
Згідно з даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи, на трупі ОСОБА_4 виявлені множинні ушкодження, які утворилися від дії тупих твердих предметів, можливо від нанесення ударів руками й ногами. Смерть потерпілого настала внаслідок механічної асфіксії від здушування шиї тупим твердим предметом.
Аналізуючи такі показання засуджених на досудовому слідстві колегія суддів визнає їх достовірними, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі, а саме в частині того, що ОСОБА_2. і ОСОБА_1 разом напали на ОСОБА_4, побили його, завдавши численні удари ногами по голові, шиї, тулубу потерпілого і заволоділи його грошима.
Змінюючи свої показання в суді засуджені послалися на застосування до них недозволених методів слідства на досудовому слідстві. Однак таке їх твердження є безпідставним.
Допитаний в суді старший слідчий Сакської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5. показав, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходилась в його провадженні з моменту її порушення. Засуджені дали визнавальні показання, їх права їм було роз"яснено у повному обсязі і ніяких заяв про застосування незаконних методів слідства від них не надходило.
Свідки-поняті ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтвердили, що при проведенні відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_2. і ОСОБА_1 спокійно розповідали про обставини і деталі вчиненого злочину і демонстрували свої дії на манекені. Свідки-працівники міліції теж підтвердили, що при затриманні засуджених до них недозволені методи не застосовувались і вони добровільно в своїх поясненнях і явках з повинною виклали обставини вбивства ОСОБА_4
Згідно з висновками судово-імунологічних та судово-цитологічної експертиз на одягу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виявлено сліди крові, яка може походити від ОСОБА_4, а у підногтьовому вмістку ОСОБА_1 виявлено суміш клітин епітелія, походження яких від ОСОБА_4 не виключається.
Отже, фактично вчинені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дії свідчать про наявність у них попередньої змови на розбійний напад на ОСОБА_4 та його умисне вбивство з корисливих мотивів. Вживаючи разом спиртні напої на протязі дня, засуджені були освідчені про наявність у потерпілого грошей, а після того як він сильно сп"янів, ОСОБА_1 і ОСОБА_2. пішли слідом за потерпілим і побачивши його лежачим на землі, напали на ОСОБА_4 Діючи узгоджено вони завдали йому множинні удари в життєво важливі органи, коли потерпілий втратив свідомість, заволоділи його грошима і продовжили бити, доки ОСОБА_4 перестав подавати ознаки життя.
Як видно із матеріалів справи, на досудовому слідстві і судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи; порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну вироку, у тому числі й тих, які б були пов"язані із застосуванням недозволених методів слідства, фальсифікацією доказів або із забезпеченням права ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на захист, перевіркою матеріалів справи не виявлено. Докази, зібрані у справі, є належними, відповідають вимогам допустимості, достатності і достовірності.
У зв"язку з цим доводи у касаційних скаргах засуджених на однобічність, неповноту досудового й судового слідства у справі, на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, й зокрема, на застосування недозволених методів слідства, внаслідок чого вони змінили свої показання в судовому засіданні, на забезпечення їх права на захист - безпідставні.
Дії засуджених за п.п.6,12 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) кваліфіковано вірно як умисне вбивство ОСОБА_4 з корисливих мотивів, при розбійному нападі на нього, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а покарання їм призначено відповідно до вимог ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про особу ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також обставин, що обтяжують їх покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, та касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Пивовар В.Ф.