У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Кліменко М.Р. і Паневіна В.О.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 3 липня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора Кишки
Ю.А., який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції,
на судові рішення щодо ОСОБА_1та інших,
встановила:
вироком Бродівського районного суду Львівської області від 19
липня 2006 року
ОСОБА_1,IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця села Підгірців Бродівського
району Львівської області, мешканця села Ясенів Бродівського
району Львівської області, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 125 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання
у виді 200 годин громадських робіт.
На підставі ст. 1 п. "б" Закону України від 31 травня 2005
року "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
ОСОБА_1звільнено від призначеного
покарання.
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2, уродженця та мешканця села Ясенів
Бродівського району Львівської області, раніше судимого 28 березня
2003 року за ст. 296 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
іспитовим строком 2 роки, -
засуджено за:
- ст. 125 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання у виді 120
годин громадських робіт;
- ст. 125 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання у виді 240
годин громадських робіт.
На підставі вимог ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2
визначено покарання у виді 240 годин громадських робіт.
На підставі вимог ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за
попереднім вироком і визначено ОСОБА_2 остаточне покарання 1 рік
10 днів обмеження волі.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_2звільнено від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком 2 роки 6 місяців з покладенням відповідно до
вимог ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язку повідомляти органи
кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і
роботи.
ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3, уродженця та мешканця села Ясенів
Бродівського району Львівської області, раніше не судимого, -
засуджено за:
- ст. 125 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання у виді 140
годин громадських робіт;
- ст. 125 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання у виді 220
годин громадських робіт.
На підставі вимог ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_3
визначено покарання у виді 220 годин громадських робіт.
Згідно зі ст. 1 п. "б" Закону України від 31 травня 2005 року
"Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
ОСОБА_4 звільнено від призначеного
покарання.
ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_4, уродженця села Ясенів Бродівського
району Львівської області, мешканця села Підгірців Бродівського
району Львівської області, раніше згідно з вимогами ст. 89 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
не судимого, -
виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Судом постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2
ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на відшкодування спричиненої злочином
матеріальної шкоди 104 гривні та 1500 гривень моральної шкоди; з
ОСОБА_2на користь ОСОБА_6 - 700 гривень; із ОСОБА_4 на користь
ОСОБА_7 - 700 гривень, на користь ОСОБА_8 - 700 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Львіської області від 17 жовтня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено
без зміни.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 визнано судом винними і засуджено за
те, що вони 19 березня 2005 року близько 23-ої години в селі
Ясенів Бродівського району Львівської області на грунті особистих
неприязних стосунків вчинили бійку з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 і
ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_1, ОСОБА_2, і ОСОБА_3 били потерпілого
ОСОБА_5, крім того ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_6, а ОСОБА_3 -
ОСОБА_7 і ОСОБА_8. Унаслідок застосованого насильства потерпілий
ОСОБА_5 отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом
здоров'я, а ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 отримали легкі тілесні
ушкодження.
У касаційному поданні прокурора порушується питання про
скасування постановлених у справі судових рішень з направленням
справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу він обгрунтовує тим,
що судом допущені порушення кримінального закону, які полягають в
неправильному засудженню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за лише
спричинення легких тілесних ушкоджень, й неправильному виправданні
ОСОБА_3. На його думку, ці особи вчинили хуліганські дії щодо
потерпілих, що підтверджено сукупністю зібраних доказів. Не
погоджується прокурор і з ухвалою апеляційного суду, в якій не
спростовано всіх наведених у апеляції доводів.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів не вбачає підстав для внесення
справи на касаційний розгляд з метою перегляду постановлених у ній
судових рішень.
Винність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів
підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та
обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема,
показаннями цих засуджених, в яких вони не заперечували факту
бійки та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим на грунті
особистих неприязних стосунків, показаннями потерпілих ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які розповіли про обставини їх
побиття, даними висновків судово-медичних експертиз про характер
та локалізацію спричинених потерпілим тілесних ушкоджень, іншими
доказами.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно
проаналізована судом, що дало можливості дійти обгрунтованого
висновку про доведеність винності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у
вчиненні злочинів.
Кваліфікація дій ОСОБА_1за ст.125 ч. 2, ОСОБА_2 ОСОБА_3 за
ст. 125 ч. ч. 1 і 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною. Посилання
у поданні про необхідність кваліфікувати дії засуджених за
законом, що передбачає відповідальність за хуліганство, колегія
суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу. Як убачається з
матеріалів кримінальної справи і зазначено у судових рішеннях,
конфлікт між засудженими та потерпілими виник на грунті
попереднього побиття ОСОБА_1, тобто на грунті особистих неприязних
стосунків, подія відбувалася пізно вночі на сільській вулиці у
відсутності інших мешканців села. Посилання в поданні про те, що
під час бійки була присутня ОСОБА_10 не можуть бути взяті до
уваги, оскільки конфлікт розпочався тоді, коли вона була вдома і
тільки, почувши шум, вийшла на вулицю. Крім того, у поданні не
наведено доказів про те, що ОСОБА_1 ОСОБА_2 і ОСОБА_3
усвідомлювали, що їх дії були поєднані з грубим порушенням
громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Міра покарання засудженим обрана у відповідності до вимог
закону і по суті у поданні не заперечується.
Погоджується колегія суддів також із рішенням про виправдання
ОСОБА_3, оскільки переконливих доказів про його участь у побитті
потерпілих в матеріалах справи немає. З цього питання прийняті
судами рішення належним чином мотивовані.
Також відповідає вимогам закону і ухвала апеляційного суду, в
якій розкрито всі наведені у апеляційному поданні доводи з
належним їх спростуванням.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_3 та керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
відмовити в задоволенні касаційного подання прокурора, який
брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на судові
рішення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_3.
С у д д і:
Міщенко С.М. Кліменко М.Р. Паневін В.О.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.