У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.
суддів
Синявського О.Г., Пекного С.Д.
за участю прокурора
Ковтун Н.Я.
та засудженого
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 липня 2007 року
кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та
адвоката ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати в
кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 10
квітня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1
уродженець і житель м. Умань Черкаської області,
раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 2 п. п. 1, 2, 7 ст. 115 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 11 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_3 на
відшкодування матеріальних збитків 23294 грн. 45 коп. та моральної
шкоди - 15000 грн.; ОСОБА_4 на відшкодування матеріальних збитків
3114 грн. 83 коп. та моральної шкоди - 10000 грн.; в дохід держави
судові витрати в сумі 398 грн. 39 коп.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 28
квітня 2006 року близько 16-ої год., вживаючи алкогольні напої у
вуличному кафе біля магазину "IНФОРМАЦIЯ_2" АДРЕСА_2 перебуваючи в
стані алкогольного сп'яніння, грубо порушував громадський порядок,
образливо висловлювався і зламав стілець. На зауваження та вимогу
власника магазину ОСОБА_3 та її подруги ОСОБА_4, яка була вагітна
і це було видно по її зовнішньому вигляду і в розмові із ОСОБА_1
повідомила останньому про свою вагітність, відшкодувати збитки за
зламаний стілець в розмірі 150 грн. ОСОБА_1 затіяв суперечку і, не
бажаючи платити, кудись пішов.
Повернувшись до кафе через декілька хвилин, ОСОБА_1 із
хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок і
виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи особливу
зухвалість, застосовуючи спеціально придбаний ним ніж, з метою
умисного вбивства, з погрозами на адресу потерпілих напав на
ОСОБА_3 та ОСОБА_4, остання завідомо для ОСОБА_1 була вагітна. При
цьому він наніс декілька ударів ножем спочатку ОСОБА_3 в область
живота та нижніх кінцівок, а потім завдав три ножові поранення в
життєво важливі органи ОСОБА_4, спричинивши обом потерпілим
небезпечні для життя тяжкі тілесні ушкодження.
Смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не настала з незалежних від волі
ОСОБА_1 причин, оскільки зламався ніж і його дії були припинені -
він був затриманий на місці події.
На вирок подані касаційні скарги.
Засуджений ОСОБА_1 просить перекваліфікувати його дії на ч. 1
ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і пом'якшити міру покарання.
Адвокат ОСОБА_2 також просить перекваліфікувати дії його
підзахисного на ч. 1 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як умисне
заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя та
знизити міру покарання до 7 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав
свою касаційну скаргу, думку прокурора про залишення вироку без
змін, врахувавши письмові заперечення прокурора, який брав участь
у розгляді справи судом першої інстанції, представника потерпілих
ОСОБА_5 та потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, обговоривши доводи
касаційних скарг і перевіривши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що касаційні скарги засудженого і адвоката задоволенню не
підлягають з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у в чиненні ним з
хуліганських мотивів замаху на умисне вбивство двох осіб із них
жінки, яка завідомо для нього перебувала в стані вагітності,
підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є
обгрунтованим.
Викладені в касаційних скаргах доводи про неправильність
кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 п. п. 1, 2, 7 ст.
115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є безпідставними, оскільки вони
спростовуються наведеними у вироку доказами.
Так, сам винний в ході досудового і судового слідства не
заперечував, що після суперечки навколо зламаного ним стільця,
придбав у кіоску кухонного ножа з метою налякати ним ОСОБА_3 та
ОСОБА_4
Потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, показали, що 28 квітня 2006 року
близько 16-ої год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного
сп'яніння, зламав пластикового стільця, а на їх зауваження став
вимагати документи на підтвердження права власності на майно
магазину, нецензурно при цьому виражався, сказав, що платити не
буде, потім запропонував свою кредитну картку, щоб зняли гроші,
згодом кудись пішов, а коли повернувся через 10 хвилин, то зі
словами: "Я ніколи не платив і платити не збираюсь" ножем, який
був прихований рукавом куртки, наніс спочатку ОСОБА_3 удари в
нижню частину живота і ногу, а потім із словами: "Не така ти і
вагітна" кинувся з ножем на ОСОБА_4, під час третього удару ніж
зламався і вона, скориставшись цим, втекла у приміщення магазину.
Такі свідчення потерпілих узгоджуються з показами свідків
ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були
очевидцями події і з показів яких видно, що коли у ОСОБА_1
зламався ніж і потерпіла, скориставшись цим, встигла забігти до
приміщення магазину, той переслідував її, але до приміщення не
зайшов, оскільки в цей момент був затриманий чоловіком
потерпілої - свідком ОСОБА_11, який також підтвердив такі
обставини.
Проведеними судово-медичними експертизами встановлено, що не
виключно, що фрагментом вилученого з місця події ножа, із
достатньою силою нанесені потерпілим: ОСОБА_4, яка знаходилася на
24 тижні вагітності, - різана рана лівого передпліччя,
колото-різана рана лівої молочної залози, які віднесені до легких
тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, та
проникаюча колото-різана рана передньої черевної стінки зліва в
ділянці підребер'я з відповідними пошкодженнями внутрішніх
органів, кровотечею та перитонітом, яка віднесена до тяжких
тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя; ОСОБА_3 -
колото-різана рана правої здухвинної ділянки з пошкодженням
здухвинної артерії, вени, дна сечового міхура, що в своєму
перебігу ускладнилось розвитком геморагічного шоку IV ступеня, що
віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.
Згідно з висновком експертного дослідження вилучений з місця
події ніж є кухонним ножем господарсько-побутового призначення.
Отже, обставини вчинення злочину - спеціальне придбання
ОСОБА_1 ножа і повернення з ним на місце конфлікту, кількість,
характер і локалізація заподіяних потерпілим тілесних ушкоджень,
зокрема в життєво важливі органи, знаряддя злочину - ніж, довжина
леза якого сягала 15,4 см, супроводжування ним своїх дій словами:
"Уб'ю!", "Не така ти і вагітна", припинення протиправних дії не за
власним бажанням, а через злам ножа та застосування сили чоловіком
потерпілої свідчать про те, що умисел ОСОБА_1 був направлений на
позбавленням потерпілих життя.
Таким чином дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч. 2
ст. 15, ч. 2 п. п. 1, 2, 7 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
як замах
на вбивство двох осіб, одна з яких завідомо для винного перебувала
у стані вагітності, вчинений з хуліганських спонукань.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при проведенні
досудового слідства і судовому розгляді не допущено порушень
кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали суду повно і
всебічно дослідити всі обставини справи.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості
вчиненого злочину, який належить до особливо тяжких, особу
винного, який до кримінальної відповідальності притягується
вперше, є особою молодого віку, позитивно характеризується,
обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, зокрема вчинення
злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, міра покарання призначена ОСОБА_1 у відповідності з
вимогами ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і підстав для її
пом"якшення колегія суддів не вбачає
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2
залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати в
кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 10
квітня 2007 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
С у д д і :
Короткевич М.Є. Синявський О.Г. Пекний С.Д.