У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                     Верховного Суду України
 
                            у складі:
     головуючого
 
     Присяжнюк Т.I.,
 
     суддів
 
     Глоса Л.Ф. і Федченка О.С.,
 
     за участю прокурора Кравченко Є.С.,
 
     захисника ОСОБА_1
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 липня 2007  року
кримінальну справу за касаційним  поданням  прокурора,  який  брав
участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення
щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 й ОСОБА_4 та касаційною скаргою  засудженого
ОСОБА_2 щодо нього.
 
     Вироком Залізничного районного суду м.  Львова  від  4  липня
2006 року
 
     ОСОБА_2,
 
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
 
     уродженець  м.  Шемаха  Республіки  Азербайджан,  житель   м.
Львова, раніше не судимий,
 
     засуджений за ч. 3 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 8  років
позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
 
     ОСОБА_3,
 
     IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,
 
     уродженець м. Кази-Магомет Республіки Азербайджан, житель  с.
Синьківка Львівської області, раніше не судимий,
 
     засуджений за ч. 3 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5  років
позбавлення волі.
 
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_3  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  2
роки.
 
     ОСОБА_4,
 
     IНФОРМАЦIЯ_3 року народження,
 
     уродженець м. Алят Республіки Азербайджан, житель м. Алчевськ
Луганської області, раніше не судимий,
 
     засуджений за ч. 3 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5  років
позбавлення волі.
 
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_4  звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  2
роки.
 
     Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від  26  вересня
2006 року вирок щодо засуджених залишено без зміни.
 
     Як  установив  суд,  19   березня   2005   року   ОСОБА_2   у
невстановленої слідством особи незаконно придбав  та  перевозив  з
метою збуту у м. Алчевськ Луганської області особливо  небезпечний
наркотичний засіб - макову солому, вагою 8 кг 850 г.
 
     Цей наркотичний засіб ОСОБА_3 у період з  19  по  20  березня
незаконно зберігав та власним автомобілем перевозив його без  мети
збуту, а ОСОБА_4 незаконно зберігав його без мети збуту 23 березня
2005 року у м. Алчевську.
 
     У касаційному поданні прокурор просить  судові  рішення  щодо
засуджених   скасувати   у   зв'язку   з   істотними   порушеннями
кримінально-процесуального       законодавства,       неправильним
застосуванням   судом   кримінального   закону,   що   полягає   в
безпідставній перекваліфікації дій ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з  ч.  3  ст.
307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на ч. 3 ст. 309 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
та невідповідністю  призначеного  їм  покарання  ступені  тяжкості
злочину та даним про їх особу через м'якість.  Стверджує,  що  суд
безпідставно  виключив  кваліфікуючу  ознаку  -  вчинення  злочину
організованою групою.
 
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 звертає увагу  на  те,
що судом при постановленні  вироку  належним  чином  не  враховані
характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину та  дані  про  його
особу. Просить судові рішення щодо нього змінити, пом'якшити  йому
покарання із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  прокурора
Кравченко  Є.С.,  яка  підтримала  касаційне  подання,   захисника
ОСОБА_1, який  заперечував  проти  його  задоволення,  перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи  подання,  скарги,  колегія
суддів  вважає,  що  подання  прокурора  підлягає  задоволенню,  а
касаційну  скаргу  засудженого  Ахмедова   належить   задовольнити
частково з наступних підстав.
 
     Як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства
на підтвердження обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч. 3
ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , а останнього і за ч.3 ст.  309  та
ч.2 ст. 310 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         послалися на їх показання,  які
вони давали під час досудового слідства.
 
     Суд,  відкидаючи  ці  докази   обвинувачення,   послався   на
недопустимість використання як доказів показань засуджених,  даних
ними під час допитів в якості свідків та затриманих, від яких вони
в подальшому відмовились.
 
     Колегія  суддів  вважає   таке   рішення   суду   недостатньо
мотивованим й передчасним. По-перше, в матеріалах справи  відсутні
будь-які  показання  засуджених,  які  б  вони  давали  в   якості
затриманих, як зазначено у вироку. По-друге, з  показань  ОСОБА_2,
ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які вони давали під час допитів як підозрювані,
а останнього ще й як обвинуваченого убачається наступне.
 
     ОСОБА_2 під час його допиту 23.03.2005  р.  як  підозрюваного
дав показання про те, що наприкінці 2004 року та 20  березня  2005
року він з метою збуту придбав у  ОСОБА_3  макову  солому  для  її
реалізації в Луганській області ОСОБА_4 (т.1 а.с. 127-128).
 
     ОСОБА_3,  будучи  допитаним   23.03.   2005   р.   в   якості
підозрюваного також визнав, що 20 березня  2005  року  він  продав
близько 9 кг. макової соломи ОСОБА_2, та повністю підтвердив  свої
показання, які він раніше давав під час  досудового  слідства  про
обставини збуту ним ОСОБА_2 цього наркотичного засобу. (т. 1  а.с.
141).
 
     ОСОБА_4 впродовж всього  досудового  слідства  під  час  його
допитів як підозрюваного 28.03.2005 р., обвинуваченого  29.03.2005
р., 21.03.2005 р. й 15.05.2005 р. та в ході очної ставки з ОСОБА_2
29.03.2005 р. давав послідовні й докладні показання про  обставини
отримання ним  від  ОСОБА_2  макової  соломи,  вагою  1300  гр.  в
листопаді 2004 року і 8850 гр. в березні 2005 року для її збуту та
про обставини збуту ним у  листопаді  2004  року  1300  гр.  цього
наркотичного засобу.
 
     Цим доказам,  які  мають  істотне  значення  для  правильного
вирішення справи, суд належної оцінки не дав та взагалі не прийняв
будь-якого рішення в  частині  пред'явленого  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  й
ОСОБА_4 обвинуваченні у збуті 1300 гр. макової соломи в  листопаді
2004 року.
 
     Такі       допущені       судом        порушення        вимог
кримінально-процесуального закону є істотними, що тягнуть за собою
скасування судових рішень щодо засуджених з направленням справи на
новий судовий розгляд.
 
     При новому судовому розгляді суду належить повно  і  всебічно
дослідити  обставини  справи,  дати  належну  оцінку  зібраним   і
дослідженим по справі доказам і в  разі  встановлення  винуватості
підсудних у вчиненні злочинних дій правильно кваліфікувати ці  дії
та призначити засудженим покарання відповідно до  вимог  ст.65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  При  встановленні,  що  в  діях  ОСОБА_3  та
ОСОБА_4  є  склад  інкримінованих  їм  злочинів,   призначене   їм
покарання  з  застосуванням  ст.75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          слід
вважати м'яким.
 
     Iнші  доводи,  висловлені  у  касаційній  скарзі  засудженого
ОСОБА_2, підлягають перевірці при новому судовому розгляді справи.
 
     На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.  ст.  394-396  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
     ухвалила:
 
     касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
 
     Касаційне подання прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді
справи судом першої інстанції, задовольнити.
 
     Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 4 липня  2006
року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26 вересня
2006 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та  ОСОБА_4  скасувати,  а  справу
направити на новий судовий розгляд у той же  суд  місцевий  суд  в
іншому складі суду.
 
     Судді:
 
     Присяжнюк Т.I. Філатов В.М. Глос Л.Ф.