У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                     Верховного Суду України
 
                            у складі:
     головуючого
     Синявського О.Г.
     суддів
     Глоса Л.Ф. і Кліменко М.Р.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  26  червня  2007
року кримінальну справу за  касаційним  поданням  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом першої  інстанції,  на  судові
рішення щодо ОСОБА_1
 
     Вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки  Крим
від 16 червня 2006 року
 
                             ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1,
 
     уродженця та жителя м. Ялти, раніше не судимого,
 
     засуджено  за  ч.  1  ст.  115  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення
волі.
 
     Згідно з вироком суду ОСОБА_1. визнано винуватим і  засуджено
за те, що він 27 січня 2006 року близько 15 години у  IНФОРМАЦIЯ_2
на  ділянці  автодороги  Севастополь-Ялта  на   грунті   особистих
неприязних відносин, що виникли між ним та ОСОБА_2., яка  ображала
його, умисно наніс останній удари руками й ногами в голову та інші
частини тіла. Потім з метою її умисного  вбивства  наніс  їй  удар
ногою по хребту й вдавив голову у сніг, що призвело до  механічної
асфіксії та настання смерті потерпілої ОСОБА_2.
 
     Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  від  31
серпня  2006  року  вирок  щодо  ОСОБА_1.  змінено   -   виключено
пом'якшуючу  покарання  обставину  -  вчинення  злочину  у   стані
сильного душевного хвилювання.
 
     У касаційному поданні прокурор просить  судові  рішення  щодо
ОСОБА_1. скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного  судом
покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі  засудженого
через м'якість, а справу направити на новий судовий розгляд.
 
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали справи та  обговоривши  наведені  у  поданні
доводи, колегія суддів вважає, що  слід  відмовити  у  задоволенні
касаційного подання.
 
     Висновки  суду  щодо  доведеності  винуватості   ОСОБА_1.   у
вчиненні  злочину,  передбаченого  ч.  1  ст.   115   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , грунтуються на сукупності зібраних у справі  доказів,
вони є правильними і у касаційному поданні не заперечуються.
 
     Твердження прокурора  про  те,  що  призначене  покарання  із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не відповідає  ступеню
тяжкості  злочину  та  особі   засудженого   через   м'якість,   є
безпідставними.
 
     У п. 8 Постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  від  24
жовтня 2003 року № 7  ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
          "Про  практику  призначення
судами  кримінального  покарання"  передбачено,   що   призначення
основного  покарання  нижче  від  найнижчої   межі,   передбаченої
законом, згідно зі ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         може  мати  місце
лише  за  наявності  декількох  
( не менше двох)
обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
 
     Ухвалюючи  рішення  про  призначення  ОСОБА_1.  покарання  із
застосуванням ст.69 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  суд  належним  чином
його мотивував, зазначивши, які саме дані про особу засудженого та
обставини, що пом'якшують покарання,  вважає  такими,  що  істотно
знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
 
     Як видно з  матеріалів  справи,  засуджений  написав  явку  з
повинною, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має  на
утриманні  неповнолітню  дитину,  вчинив  злочин  внаслідок  збігу
тяжких сімейних  обставин,  вперше  притягується  до  кримінальної
відповідальності, позитивно характеризується за місцем  проживання
та  роботи.  Також  суд  врахував  і  віктимну   поведінку   самої
потерпілої,  яка  шляхом  обману  заволоділа  коштами  ОСОБА_1.  в
особливо великому розмірі, чим поставила  його  родину  в  скрутне
матеріальне становище.
 
     Таким чином, рішення суду про призначення ОСОБА_1.  покарання
із застосуванням ст. 69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          належним  чином
умотивовано і грунтується на законі.
 
     З огляду на викладене, колегія суддів вважає,  що  призначене
засудженому  покарання  відповідає  вимогам  ст.  65  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , є справедливим та достатнім, а тому відсутні підстави
для скасування судового рішення  внаслідок  м'якості  призначеного
йому покарання.
 
     На підставі викладеного та  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                            ухвалила:
 
     відмовити у задоволенні касаційного подання  прокурора,  який
брав участь у розгляді справи судом першої  інстанції,  на  судові
рішення щодо ОСОБА_1
 
                              Судді:
 
     Синявський О.Г. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.