У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Косарєва В.I., Пекного С.Д.,
за участю прокурора
Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 червня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Кіровського районного суду м. Донецька від 3 жовтня 2003
року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України,
раніше судимого: 29.06.2000р. за ч.3 ст.206,
ч.1 ст.222 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі,
на підставі ст.6 ЗУ "Про амністію" від 5.07.2001р.
постановою Микитівського районного суду м. Горлівки
від 7.08.2001р. невідбута частина покарання у виді
позбавлення волі замінена на умовне засудження з
іспитовим строком до 9 09.2002р.,
засуджено
- за ч.2 ст.188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення
волі;
- за ч.1 ст.188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі
строком на 5 років. На підставі ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді
позбавлення волі строком на 6 років.
Цим вироком засуджено ОСОБА_2 вирок щодо якого переглядався в
касаційному порядку Верховним Судом України за його скаргою.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2. на користь
Донецької залізниці солідарно - 6 548.10 грн. на відшкодування
матеріальної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 9 липня 2004
року вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2. залишено без зміни.
Згідно з вироком суду,ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за
те, що він 15,27, 28 і 30 березня 2002 року, за попередньою змовою
з ОСОБА_2 і особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме
провадження, знаходячись на різних ділянках Донецької залізниці в
Петровському районі м. Донецька, вчинив викрадення шляхом
демонтажу електричних мереж, а саме контактний провід
МФ-100,вартістю відповідно 150, 68, 93, 275 гривень, спричинивши
Донецькій залізниці матеріальну шкоду на загальну суму 4 847.48
грн.
8.04.2002р. ОСОБА_1., знаходячись на IНФОРМАЦIЯ_2, вчинив
викрадення шляхом демонтажу 50 м контактного проводу МФ-100,
вартістю 176 грн. 88 коп. спричинивши Донецькій залізниці
матеріальну шкоду на загальну суму 2 086.19 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. порушує питання про
перегляд вироку щодо нього у зв'язку з істотними порушеннями
кримінально-процесуального закону судом першої і апеляційної
інстанцій. Посилається на те, що йому було відмовлено в
ознайомленні із звукозаписом фіксації судового процесу,
позбавлений можливості висловити думку в судових дебатах і
останньому слові в повному обсязі. Матеріали справи щодо нього
сфальсифіковано. Стверджує, що злочини не вчиняв і на досудовому
слідстві обмовив себе, так як до нього застосовувались недозволені
методи ведення слідства. Просить вирок і ухвалу апеляційного суду
скасувати, а справу направити на нове чи додаткове розслідування,
або пом'якшити покарання до мінімального.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що касаційна
скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених
засудженим злочинів.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів
передбачених ч.1 і ч.2 ст.188 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
грунтуються
на доказах, досліджених у судовому засіданні, які детально
викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.
Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим
обставинам справи і у скарзі не оспорюється.
Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено відповідно до вимог
ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням ступеня тяжкості
вчинених ним злочинів, даних про його особу та обставин, які
пом'якшують покарання, і за своїм розміром є близьке до
мінімального. При цьому судом враховано те, що злочини засуджений
вчинив в період іспитового строку.
Доводи засудженого щодо порушення його права на захист судом
першої інстанції, щодо застосування недозволених методів ведення
досудового слідства, ретельно перевірялись апеляційним судом і
визнані такими, що не відповідають матеріалам справи, із
наведенням відповідних мотивів прийняття такого рішення в ухвалі
апеляційного суду.
Доводи про застосування до засудженого недозволених методів
ведення досудового слідства перевірялись також судом першої
інстанції і не знайшли свого підтвердження під час судового
слідства.
Як видно із наявної в матеріалах справи розписки ОСОБА_1 від
IНФОРМАЦIЯ_3, з матеріалами справи і протоколом судового засідання
він ознайомився в повному обсязі (а.с.546,т.2).
Iз протоколу судового засідання видно, що ОСОБА_1. була
надана судом можливість виступити в судових дебатах і надано
останнє слово (а.с.495,т.2).
Відповідно до ст.88-2 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, відтворення
технічного запису судового засідання, здійснюється в судовому
засіданні при розгляді справи судом першої інстанції та при
розгляді зауважень на протокол судового засідання.
Як видно із справи, ОСОБА_1. подав зауваження на протокол
судового засідання в порушення вимог ст.88-1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і про відтворення запису судового засідання не просив
(а.с.531,т.2).
Тому порушень процесуального закону та прав засудженого, які
могли б вплинути на правильність постановлених судових рішень у
матеріалах справи не встановлено.
Підстав до зміни судових рішень, з мотивів викладених у
скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського
районного суду м. Донецька від 3 жовтня 2003 року та ухвалу
апеляційного суду Донецької області від 9 липня 2004 року щодо
нього - залишити без задоволення.
Судді:
Присяжнюк Т.I. Косарєв В.I. Пекний С.Д.