У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     Головуючого

     Синявського О.Г.

     суддів

     Кліменко М.Р., Глоса Л.Ф.

     з участю прокурора

     Матюшевої О.В.

     розглянула в судовому засіданні в м.Києві " 26 " червня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою  потерпілої  ОСОБА_1
на вирок Барвінківського районного суду Харківської області від 26
грудня 2005 року, яким

                             ОСОБА_2,

                          IНФОРМАЦIЯ_1,

                громадянин України, не працюючий,

         в силу ст.89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не судимий -

     засуджений  за  ст.297  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3  роки
позбавлення волі.

     Відповідно до ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , ОСОБА_2звільнений
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на  1
рік.

     На підставі ст.76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_2зобов'язаний
не виїжджати за межі України на постійне  проживання  без  дозволу
органу кримінально-виконавчої системи  та  повідомляти  зазначений
орган про зміну місця проживання і роботи.

     Постановлено було стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1  209
грн. 20 коп. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди.

     Ухвалою апеляційного суду Харківської області від  2  березня
2006 року вирок  щодо  ОСОБА_2.  змінено  -  в  частині  стягнення
моральної  та  матеріальної  шкоди  вирок  скасовано,   а   справу
направлено  на  новий  судовий  розгляд   у   порядку   цивільного
судочинства. В решті вирок залишено без зміни.

     ОСОБА_2визнаний винним у тому, що він  10  жовтня  2005  року
близько   6   години   на   території   кладовища,   розташованого
IНФОРМАЦIЯ_2, перебуваючи в стані алкогольного  сп'яніння,  вчинив
наругу  над  могилами  ОСОБА_3.  та   ОСОБА_4.,   викравши   з-під
надгробних  плит  4  металевих  швеллери,  що  завдано  потерпілій
ОСОБА_1 шкоду на суму 209 грн. 20 коп..

     У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 наводить  аргументи  на
користь обтяження покарання для засудженого  ОСОБА_2.  та  просить
ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу  направити  на  новий
розгляд.

     Заслухавши доповідача, думку  прокурора,  яка  не  підтримала
касаційну  скаргу  потерпілої,  перевіривши  матеріали  справи  та
обговоривши доводи скарги, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна
скарга потерпілої задоволенню не підлягає.

     Міра  покарання,  обрана  судом  для   ОСОБА_2.,   відповідає
максимальній межі санкції ст.297 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     При звільненні ОСОБА_2. від відбування призначеного покарання
з випробуванням  суд  урахував  як  обставини  справи  -  вартість
викрадених швеллерів становить 209 грн. 20 коп., а засуджений щиро
розкаявся у вчиненому злочині, так і дані про особу ОСОБА_2., який
не має попередніх судимостей, утримує неповнолітню дитину.

     Матеріальна і моральна шкода, заподіяна потерпілій  унаслідок
злочину, підлягає стягненню із засудженого  в  порядку  цивільного
судочинства.

     За таких  обставин  колегія  суддів  не  вбачає  підстав  для
скасування судових рішень щодо ОСОБА_2.  з  мотивів,  наведених  у
скарзі потерпілої.

     Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,

                        у х в а л и л а :

     касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення,
а вирок Барвінківського районного суду Харківської області від  26
грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду  Харківської  області
від 2 березня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

                              судді:

     Синявський О.Г. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.