У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів за участю прокурора
Кліменко М.Р. і Глоса Л.Ф. Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 червня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Миколаївської області на вирок Миколаївського районного
суду Миколаївської області від 23 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше судимого:
- 27.11.1997 року за ч.2 ст. 140 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання
30.10.1998 року на підставі ст. 3 Закону України "Про амністію"
( 61-14 ) (61-14)
від 24.07.1999 року;
- 03.06.1999 року за ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 145, ст.42 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення волі, звільненого
01.12.2000 року умовно-достроково на 2 місяці 1 день;
- 10.10.2001 року за ч.2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки 6 місяців позбавлення волі;
- 24.11.2004 року за ч.2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1
рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого 15.04.2006 року за
відбуттям строку покарання,
- за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1.
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком на 1 рік з покладенням обов'язку періодично з'являтись на
реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_1. засуджено за те, що він 12.06.2006 року близько 19
год., перебуваючи за одним столиком із ОСОБА_2. у барі
"IНФОРМАЦIЯ_2", що розташоване поблизу IНФОРМАЦIЯ_3, скориставшись
тим, що остання відволіклась, таємно викрав зі столику її
мобільний телефон "Самсунг Х-100" вартістю 890 грн. із стартовим
пакетом ,,Джинс" вартістю 50 грн., чим спричинив ОСОБА_2.
матеріальну шкоду на суму 940 грн.
У апеляційному порядку вирок не переглядався.
У касаційному поданні заступник прокурора Миколаївської
області зазначає, що суд неправильно дійшов висновку про
можливість виправлення ОСОБА_1без відбування покарання, оскільки
суд не врахував, що той раніше чотири рази судимий за аналогічні
злочини, новий злочин скоїв через 2 місяця після звільнення з
місць позбавлення волі, негативно характеризується за місцем
проживання. Просить вирок відносно ОСОБА_1скасувати за м'якістю
призначеного йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи, викладені в касаційному поданні,
колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких
підстав.
Правильність встановлення фактичних обставин справи та
юридична кваліфікація дій ОСОБА_1за ч.2 ст.185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
у касаційному поданні не оскаржуються.
Покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначено відповідно до вимог ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з
урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про стан здоров'я
засудженого, пом'якшуючих його покарання обставин - визнання вини,
щирого каяття.
Разом з тим, суд, дійшовши помилкового висновку про
можливість виправлення ОСОБА_1без відбування цього покарання,
неправильно застосував щодо нього ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Так, звільняючи ОСОБА_1. від відбування покарання з
випробуванням за вчинення злочину середньої тяжкості суд урахував
дані про особу засудженого, його стан здоров'я, наявність у нього
на утриманні неповнолітньої дитини.
Однак при цьому суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 раніше
неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів; злочин
учинив через два місяці після звільнення з місць позбавлення волі;
за місцем проживання характеризується негативно; до постановлення
вироку, проживаючи із співмешканкою та її неповнолітньою дитиною,
ніде не працював, а тому не міг утримувати дитину. Крім того, у
справі відсутні дані про те, що наявні у нього захворювання
перешкоджали відбуванню призначеного йому покарання.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду про
призначення засудженому покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не є необхідним й достатнім через його
м'якість.
З огляду на вищевикладене, касаційне подання заступника
прокурора Миколаївської області підлягає задоволенню, а вирок щодо
ОСОБА_1скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Якщо при новому розгляді справи буде доведено винуватість
ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, то покарання йому
має бути призначено з урахуванням вимог закону та відповідати
ступеню тяжкості вчиненого та особі засудженого.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Миколаївської області
задовольнити.
Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від
23 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Судді:
Синявський О.Г. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.