У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Синявського О.Г.,
суддів за участю прокурора
Кліменко М.Р. і Глоса Л.Ф., Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 червня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок
Горохівського районного суду Волинської області від 27 липня 2006
року щодо ОСОБА_1.
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судиму,
- за ч.2 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки позбавлення
волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими
обов'язками строком на 2 роки,
- за ч.1 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік обмеження
волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими
обов'язками строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення
волі строком на 2 роки з позбавленням права займати посади,
пов'язані з організаційно-розпорядчими та
адміністративно-господарськими обов'язками строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
її звільнено від
відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком
на 1 рік з покладенням передбачених ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання
без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей
орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично
з'являтися в цей орган на реєстрацію.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, будучи службовою особою -
головою виборчої дільниці НОМЕР_1 територіального виборчого округу
НОМЕР_2, на час підготовки та проведення виборів 26.03.2006 року
народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських,
селищних, міських голів, зловживаючи своїм службовим становищем,
без відому членів дільничної комісії підробила їх підписи і склала
від їх імені доручення, яке уповноважувало її одержати в ТВО
НОМЕР_2 одноразову грошову винагороду для виплат членам дільничної
комісії за підготовку та проведення виборів. Підроблене доручення
ОСОБА_1 29.03.2006 року надала для нотаріального посвідчення
Михлинському сільському голові, а 18.04.2006 року - до ТВО
НОМЕР_2, де на підставі його одержала кошти для виплати
одноразової грошової винагороди членам дільничної комісії в сумі
2769 грн. 14 коп., частину з яких у сумі 1040 грн. привласнила.
У апеляційному порядку вирок не переглядався.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, стверджує про неправильне
застосування судом кримінального закону при призначенні ОСОБА_1.
покарання. Посилається на те, що при обранні покарання за ч.1 ст.
366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд порушив вимоги ч.3 ст.61 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
тим, що призначив жінці, яка має дитину віком до 14
років, покарання у виді обмеження волі. З огляду на це, просить
скасувати вирок щодо ОСОБА_1, а справу направити на новий судовий
розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
прокурора на часткове підтримання касаційного подання, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання,
колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 і
правильність кваліфікації її дій у касаційному поданні не
заперечуються.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які тягнуть зміну чи скасування вироку щодо ОСОБА_1, перевіркою
матеріалів справи не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
урахував тяжкість вперше вчиненого нею
злочину, позитивні дані про особу засудженої, пом'якшуючі
покарання обставини - визнання вини, повне відшкодування
заподіяних злочином збитків.
Правильно прийнято судом і рішення про можливість виправлення
ОСОБА_1 без відбування покарання.
Разом з тим, суд не дотримав вимог кримінального закону при
призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
Так, суд призначив засудженій за ч.1 ст.366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
основне покарання у виді обмеження волі, хоча
відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
таке покарання не
застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти
років.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 має дитину, 01.07.1998
року народження, а тому їй не могло бути призначено основне
покарання у виді обмеження волі.
Крім того, при призначенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
додаткового покарання у виді позбавлення права займати
посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та
адміністративно-господарськими обов'язками строком на 2 роки,
тобто у такому ж розмірі, як і призначене додаткове покарання за
ч. 2 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд не звернув уваги на
роз'яснення, що містяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами
кримінального покарання" ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
, згідно з якими однакові
за розміром покарання не можуть бути поглинені при призначенні
покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
З огляду на те, що в касаційному поданні питання про м'якість
призначеного ОСОБА_1 покарання не порушено, за санкцією ч.1 ст.
366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, крім обмеження волі, передбачено
основне покарання у виді штрафу, яке є більш м'яким, ніж покарання
у виді обмеження волі, і застосування штрафу щодо жінки, що має
дитину віком до чотирнадцяти років, не заборонено ст.53 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, колегія суддів вважає можливим змінити вирок щодо
ОСОБА_1: пом'якшити призначене їй за ч.1 ст. 366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
основне покарання до штрафу та зменшити розмір
додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади,
пов'язані з організаційно-розпорядчими та
адміністративно-господарськими обов'язками, до 1 року 6 місяців, а
при призначенні засудженій на підставі ст.70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2
ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, застосувати принцип
поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи викладене, підстав для скасування вироку з
направленням справи на новий судовий розгляд, як про це просить
прокурор у касаційному поданні, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Горохівського районного суду Волинської області від 27
липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити: пом'якшити призначене їй за
ч.1 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання до штрафу у розмірі
40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680
грн., з позбавленням права займати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими
обов'язками строком на 1 рік 6 місяців, а на підставі ст. 70 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст.
191, ч.1 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, визначити остаточне
покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням
права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та
адміністративно-господарськими обов'язками строком на 2 роки.
Відповідно до ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнити ОСОБА_1
від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим
строком на 1 рік з покладенням обов'язків не виїжджати за межі
України на постійне проживання без дозволу органу
кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну
місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися в цей
орган на реєстрацію.
У решті зазначений вирок залишити без зміни.
Судді:
Синявський О.Г. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.