У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                     Верховного Суду України

     у складі:

     Головуючого - судді

     Кравченка К.Т.,

     суддів

     Пошви Б.М. і Канигіної Г.В.

     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  21  червня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_3 на
вирок Алуштинського міського суду АР Крим від 26 грудня 2005  року
та ухвалу Апеляційного суду  Автономної  Республіки  Крим  від  16
лютого 2006 року щодо ОСОБА_1

     Вироком Алуштинського міського суду АР  Крим  від  26  грудня
2005 року 

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     уродженця АДРЕСА_1,

     раніше не судимого,

     засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1  місяць
арешту.

     На підставі п.  "г"  ст.  1  Закону  України  "Про  амністію"
( 2591-15 ) (2591-15)
         від 31.05.2005 року  ОСОБА_1звільнено  від  відбування
покарання.

     Постановлено стягнути з ОСОБА_1на користь потерпілої  ОСОБА_2
на відшкодування  матеріальної  шкоди  399,12грн.  і  2000грн.  на
відшкодування моральної шкоди.

     За вироком суду ОСОБА_1визнано винуватим і засуджено  за  те,
що він 22 квітня 2005 року, приблизно о 9год. 30хв., перебуваючи у
Iзобільненській  сільській  раді  по  вул.  Центральній,  1  в  с.
Iзобільне  г.  Алушти,  грубо   порушуючи   громадський   порядок,
виражаючи  явну  неповаги  до  суспільства,  що   супроводжувалося
особливою  зухвалістю,  виражаючись  нецензурною  лайкою,   умисно
завдав удар  кулаком  у  ліву  скроневу  частину  голови  ОСОБА_2,
спричинивши легкі тілесні ушкодження.

     Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду АР Крим від  16  лютого  2006  року  вирок  щодо 
ОСОБА_1 залишено без зміни.

     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить  судові  рішення
щодо ОСОБА_1скасувати, справу провадженням закрити за  відсутністю
в  діях  ОСОБА_1складу  злочину,  посилаючись  на  однобічність  і
неповноту досудового  та  судового  слідства,  на  невідповідність
висновків  суду  фактичним  обставинам   справи   та   направильне
застосування кримінального закону. Крім того вказує  на  порушення
прав  ОСОБА_1на  захист,  оскільки  його   не   було   забезпечено
перекладачем з татарської мови.

     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали справи та  обговоривши  доводи,  наведені  у
касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що у задоволенні  скарги
слід відмовити.

     Перевіркою   матеріалів   справи    встановлено,    що    суд
проаналізував зібрані докази і дійшов  правильного  висновку  щодо
фактичних обставин.

     Висновок суду про доведеність винуватості  ОСОБА_1у  вчиненні
злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  суд
обгрунтував сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні і
детально  викладених  у  вироку.  Кваліфікація   дій   засудженого
відповідає встановленим обставинам справи і є правильною.

     Твердження захисника про те, що суд не  дав  належної  оцінки
всім  доказам  по  справі,  необгрунтовані   і   не   відповідають
матеріалам справи, оскільки  всі  обставини  справи  досліджено  і
вирок  у  частині  доведеності  вини  засудженого   ОСОБА_1належно
мотивовано.

     Посилання захисника на  те,  що  винність  ОСОБА_1у  вчиненні
хуліганства  не  є  доведеною,  є  безпідставними  і   спростовані
доказами, що є у справі.

     Доводи, наведені у касаційній скарзі, аналогічні  за  змістом
доводам апеляції, які було ретельно перевірено апеляційним судом і
в ухвалі наведено  докладні  та  мотивовані  підстави,  через  які
апеляцію  визнано  необгрунтованою.  Рішення   апеляційного   суду
відповідає матеріалам справи.

     Що стосується доводів захисника  про  те,  що  було  порушено
право  ОСОБА_1  на  захист,  оскільки  його  не  було  забезпечено
перекладачем з татарської мови є безпідставними, і  спростовуються
даними  протоколу  судового  засідання,  де  зазначено,   що   при
роз'ясненні прав ОСОБА_1, останній  вказав, що на російській  мові
він говорить і пише, перекладач йому не потрібен (а. с. 64).

     Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом  норм
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для  зміни
або скасування судових рішень, не встановлено.

     Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог  ст.  65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Виходячи з наведеного,  підстав  для  призначення  справи  до
розгляду у касаційному порядку з повідомленням  зазначених  у  ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         осіб немає.

     Керуючись ст. 394 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія  суддів
Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

     у х в а л и л а :

     у  задоволенні  касаційної  скарги  захисника  ОСОБА_3   щодо
засудженого ОСОБА_1 відмовити.

     С у д д і :

     Кравченко К.Т.    Пошва Б.М.    Канигіна Г.В.