У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді
Кравченка К.Т.,
суддів
Канигіної Г.В., Пошви Б.М.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 21 червня 2007
року кримінальну справу за касаційними скаргами ОСОБА_1 та його
захисника ОСОБА_2 на вирок Ялтинського міського суду Автономної
Республіки Крим від 25 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2006 року.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
уродженця м. Донецьк,
мешканця м. Ялти АР Крим,
судимості не має,
засуджено до позбавлення волі:
- за ч.1 ст.152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки;
- за ч.1 ст.153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки.
На підставі ст.70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 за
сукупністю злочинів призначено чотири роки шість місяців
позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19
грудня 2006 року апеляцію засудженого та його захисника ОСОБА_2
залишено без задоволення, а вирок Ялтинського міського суду АР
Крим від 25 жовтня 2006 року - без зміни.
Як визнав суд, 13 серпня 2006 року, приблизно о 2 годині,
ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку
АДРЕСА_1, із застосуванням фізичного насильства та погрозою
застосування насильства, згвалтував ОСОБА_3 та задовольнив статеву
пристрасть неприродним способом.
У касаційних скаргах та доповненнях до них ОСОБА_1 та його
захисник ОСОБА_2, як видно із їх змісту, просять судові рішення
щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на додаткове
розслідування. Вважають, що досудове та судове слідство проведено
неповно та однобічно, з істотним порушенням
кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають
фактичним обставинам справи, матеріали справи сфальшовано,
потерпіла обмовила ОСОБА_1
Захисник у касаційній скарзі також вказує на те, що ОСОБА_1
не було повідомлено про час та день слухання справи у суді
апеляційної інстанції.
Разом із тим, засуджений ОСОБА_1 просить звільнити його від
відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Зазначає, що апеляційний суд розглянув справу без
його участі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарг засудженого та захисника, колегія суддів
не вбачає підстав для їх задоволення.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у
згвалтуванні та задоволенні статевої пристрасті неприродним
способом, стверджується сукупністю зібраних та досліджених у
судовому засіданні доказів, і є правильним.
На обгрунтування свого висновку, суд підставно послався на
показання потерпілої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні детально
розповіла про обставини вчинення Загорульком В. злочинів щодо неї.
Потерпіла повідомила, що 13 серпня 2006 року, у нічний час, вона
поверталася додому на маршрутному таксі. В авто також знаходився
ОСОБА_1, який вийшов на зупинці та йшов слідом за нею, а потім із
застосуванням фізичного насильства та погрожуючи розправою,
згвалтував її та задовольнив статеву пристрасть неприродним
способом. Коли вона помітила, що неподалік проходять двоє
невідомих чоловіків, то звільнилася від гвалтівника і вибігла до
них.
Показання потерпілої є послідовними та повністю узгоджуються
із показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7,
Так, свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що 13
серпня 2006 року у нічний час, він та ОСОБА_5 поверталися додому.
Iдучи пішохідною доріжкою між будинками АДРЕСА_2, у бік зупинки
маршрутного таксі, почули крик про допомогу і на доріжку на
зустріч їм вибігла роздягнена дівчина, яка просила про захист.
Пізніше їм стало відомо, що то була ОСОБА_3 Він залишився із
потерпілою, а ОСОБА_5 побіг у кущі, маючи намір затримати винного.
Вони зібрали речі гвалтівника та провели потерпілу до її
помешкання, залишивши речі насильника ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_5 дав аналогічні показання, крім того пояснив,
що коли він забіг у кущі, то ОСОБА_1 був без одягу.
Крім того, винність засудженого у вчиненні злочинів
стверджується також і даними, що є у протоколі огляду місця події
та фототаблиці до нього, висновках судово-медичних експертиз, та
іншими доказами у справі, яким суд дав належну оцінку та поклав в
основу обвинувального вироку.
Зокрема, із висновків судово-медичних експертиз №66 та 67 від
14 серпня 2006 року убачається, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виявлені
легкі тілесні ушкодження, що не потягли короткочасний розлад
здоров'я та могли бути заподіяні 13 серпня 2006 року.
З огляду на наведене, вважати, що потерпіла обмовила ОСОБА_1
немає підстав.
Посилання засудженого та його захисника на те, що досудове та
судове слідство проведено неповно та однобічно, а так само і те,
що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи,
позбавлені підстав.
Що стосується тверджень ОСОБА_1 та його захисника про те, що
матеріали справи щодо засудженого сфальшовано, то воно було
предметом перевірки і не знайшли свого підтвердження.
Суд, дослідив усі обставини, що могли мати значення для
прийняття рішення і його висновок, щодо доведеності винності та
кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 саме за ч.1 ст.152 та ч.1
ст.153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, є правильним.
Посилання ОСОБА_1 на те, що його не доставили у судове
засідання суду апеляційної інстанції, хоча він подавав відповідне
клопотання, не відповідає дійсності. Iз матеріалів справи
убачається, що відповідно до вимог ст.354 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
ОСОБА_1 було повідомлено про дату слухання справи в апеляційному
суді (а/с 155). Крім того, винний в апеляції не ставив питання про
його участь у судовому засіданні.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника, аналогічні доводам
касаційних скарг, були предметом ретельної перевірки суду
апеляційної інстанції, котрий також дійшов обгрунтованого висновку
про те, що винність засудженого у згвалтуванні ОСОБА_3 та
задоволення статевої пристрасті неприродним способом, є повністю
доведеною.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував усі обставини
справи, дані про особу засудженого, і належним чином обгрунтував
своє рішення щодо призначення винному покарання саме у виді
позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім. Підстав для
звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням,
не знайдено.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, що
тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.
Підстав для задоволення касаційної скарги засудженого та
захисника, а також для призначення справи до касаційного розгляду
з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, не убачається.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційних скарг засудженому ОСОБА_1 та
захиснику ОСОБА_2 - відмовити.
С у д д і:
Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Пошва Б.М.